01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
про повернення позовної заяви
"16" грудня 2015 р. Справа № 911/5336/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АР Крим, м. Євпаторія
про стягнення 108 145, 44 доларів США
встановив:
14.12.2015 Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_1» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 108 145, 44 доларів США.
Перевіривши вказаний позов суд дійшов висновку, що подані матеріали не є достатніми для прийняття зазначеної позовної заяви до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Приписами статті 4, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду наведеного, за подання у 2015 році до господарського суду за подання заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як слідує зі змісту поданої позовної заяви ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_1» заявлено вимогу про стягнення 108 145, 44 доларів США, що за своєю правовою природою є вимогою майнового характеру.
Абзацом другим частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Водночас, згідно п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону).
Як вбачається з платіжного доручення №570302 від 24.11.2015 судовий збір позивачем сплачено у розмірі 37 126,05 грн.
Так, офіційний курс долара США встановлений Національним банком України станом на 24.11.2015 становив 24,063619 грн, а тому належний до сплати розмір судового збору станом на відповідну дату становив 39 035,56 грн.
Однак, сплачена позивачем сума судового збору за платіжним дорученням №570302 від 24.11.2015 є меншою від законодавчо встановлених 1,5 відсотка ціни позову, а тому відповідне платіжне доручення не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду наведеного, оскільки платіжне доручення №570302 від 24.11.2015 не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Суд звертає увагу позивача на необхідності, при повторному зверненні до суду із відповідни позовом, надати належні та допустимі докази наявності у особи права підпису позовної заяви.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 57, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути Публічному акціонерному товариству «КРЕДІ ОСОБА_1» без розгляду.
Суддя В.А. Ярема