ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.12.2015Справа № 910/29463/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про скасування рішення третейського суду у справі № 32/15,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"
про визнання договору недійсним,
за зустрічним позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
про стягнення штрафних санкцій
Представники сторін:
від позивача Вакуленко С.В. (представник за довіреністю);
від відповідача Гуцул В.О. (представник за довіреністю).
14 серпня 2015 року Постійно діючим незалежним Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" прийнято рішення у справі № 32/15 від 14.08.2015 року за позовом Товаристваз обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"про визнання договору недійсним, та за зустрічним позовом про стягнення заборгованості, яким первісний позов задоволено частково, а зустрічний позов задоволено повністю.
Заява обґрунтована тим, що справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання договору недійсним не підвідомча третейському суду, що суперечить ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 18.11.2015 року Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою № 38/1873 від 16.11.2015 року про часткове скасування рішення Постійно діючого Незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі № 32/15.
Ухвалою суду від 20.11.2015 року прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про скасування рішення третейського суду у справі № 32/15 та призначено її розгляд на 02.12.2015 року.
Через відділ діловодства суду від відповідача 01.12.2015 року надійшли заперечення на заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" та заява про залишення без розгляду заяви, які були долучені судом до матеріалів справи.
02 грудня 2015 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Комарової О.С. на лікарняному.
Ухвалою суду від 07 грудня 2015 року призначено розгляд заяви Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про скасування рішення третейського суду у справі № 32/15 на 16.12.2015 року.
В судове засідання представники сторін з'явились, дали усні пояснення по суті спору.
Представник заявника підтримав позовні вимоги та просив частково скасувати рішення Постійно діючого Незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів". Представник відповідача заперечив проти задоволення даної заяви з підстав її необґрунтованості.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали третейської справи, розглянувши подані відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява про часткове скасування рішення Постійно діючого Незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 р. у справі № 32/15 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2009 року між Позивачем - ТОВ "Телесистеми України" та Відповідачем - КП "Київавтошляхміст" було укладено договір №225/136, у відповідності до якого, Відповідач надав в користування Позивачу місце в мережевому каналі штучних споруд: Південний міст довжиною 1256,00 м.п., Московський міст через р. Дніпро та р. Десенка довжиною 1564,70 м.п. та міст ім. Є.О. Патона довжиною 1543,20 м.п. загальною довжиною 4393,90 м.п.
Відповідно до п. 5.1 договору всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв'язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», згідно з його регламентом, за місцезнаходженням цього Третейського суду: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2,оф.70.
Постійно діючий Незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Кловський узвіз, 9/2, оф.70 в складі третейського судді Лінкевича О.М. розглянувши справу № 32/15 за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (далі - Позивач) до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (далі - Відповідач) про визнання недійсним договору №225/136 від 01.03.2009 року та застосування правових наслідків недійсності, а також за зустрічною позовною заявою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про стягнення заборгованості та пені за неналежне виконання умов договору №225/136 від 01.03.2009 року, виніс рішення від 14.08.2015 року, відповідно до якого третейським судом було вирішено:
1. Первісний позов задоволено частково.
Визнано договір №225/136 від 01.03.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726705) та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01014, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, код ЄДРОПОУ 03359018) недійсним.
Стягнуто з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01014, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, код ЄДРОПОУ 03359018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726705) третейський збір у розмірі 1 700,00 грн.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726705) до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "'Київавтошляхміст" (01014. м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, код ЄДРПОУ 03359018) в частині стягнення 782 866, 81 грн. відмовлено.
2.Зустрічний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726105) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва '"Київавтошляхміст" (01014, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, код ЄДРПОУ 03359018) 595 887, 31 грн. заборгованості за договором №225/136 від 01.03.2009 року та 6 208, 87 грн. витрат по сплаті третейського збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, було визначено, що усі спори, що виникають при виконанні цього договору, або у зв'язку з ним, або випивають з нього та становлять предмет спору, вирішуються Постійно діючим Незалежним Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів"
Крім того, в чинному законодавстві відсутня заборона щодо розгляду третейським судом спорів, що виникають з кредитних договорів.
Відповідно ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Дослідивши матеріали справи № 910/29463/15, суд дійшов висновку, що справа № 32/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання договору недійсним, відповідно до Закону України "Про третейські суди" була підвідомча Третейському суду. Крім того, судом встановлено, що рішення Третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, третейську угоду не було визнано недійсною компетентним судом, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Так, заявник зазначив, що зі змісту первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 року недійсним та рішення третейського суду від 14.08.2015 року у справі № 32/15 вбачається, що предметом розгляду був спір саме щодо використання нерухомого майна територіальної громади м. Києва, а саме: Південного мосту, Московського мосту та мосту ім. Є.О. Патона.
Крім того, задовольняючи первісну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 року недійсним, третейський суд порушив майнові права територіальної громади м. Києва та безпідставно не залучив до участі у справі Київську міську раду як представницький орган місцевого самоврядування.
Також заявник зазначив, що Київська міська рада безперечно має інтерес, який ґрунтується на законі, щодо володіння, користування та розпорядження майном територіальної громади м. Києва. Тобто предмет первісного позову у будь-якому випадку стосується прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка не була залучена до участі у справі.
Відповідач за зустрічним позовом вказав наступне. Справа № 32/15, у якій прийнято рішення третейського суду про визнання недійсним договору № 225/136 від 01.03.2009 року, підвідомча третейському суду. Заявник зазначає, що предметом розгляду у справі № 32/15 був спір про користування нерухомим майном, що є підставою для скасування рішення третейського суду на підставі ст.ст. 6, 51 ЗУ «Про третейські суди». Проте, такі доводи заявника не відповідають дійсності, оскільки відповідно до умов договору № 225/136 від 01.03.2009 року (п. 1.1.) та відповідно до оскаржуваного рішення третейського суду, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" надало в користування ТОВ «Телесистеми України» місце в мережевому каналі штучних споруд: Південний міст, Московський міст та міст ім. Є. О. Патона для прокладення кабелів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірним договором чітко визначено, що об'єктом користування є саме місце в мережевому каналі штучних споруд, а не нерухоме майно, як стверджує Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст". Таким чином, даний договір № 225/136 за своїм змістом можна визначити як договір про надання місця в каналі ККЕ, укладення та виконання якого регулюється нормами Закону України «Про телекомунікацію» та Правилами надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затвердженими рішенням НКРЗ від 23.08.2012 р. № 428, а не договір про оренду нерухомого майна, а тому доводи Заявника, що справа, у заявника якій прийнято рішення, не підвідомча третейському суду, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, у своїй заяві заявник зазначив, що третейський суд безпідставно не залучив до участі у справі Київську міську раду як третю особу, майнових прав якої стосується рішення третейського суду, що відповідно є підставою для скасування такого рішення. Однак, в судовому засіданні, що відбулось 17.12.2015 року, заявник зазначив, що під час розгляду третейської справи їм не заявлялось клопотання про залучення Київської міської ради в якості третьої особи, що, таким чином, свідчить про суперечливість його доводів в заяві та доводів, наведених в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Оскільки майно перебувало у власника на праві господарського відання, власник майна здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що питання недійсності відносин користування місця в мережевому каналі штучних споруд, які знаходяться в господарському віданні Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", стосується саме оперативно - господарської діяльності заявника як особи, у розпорядженні якої перебуває відокремлене комунальне майно, тобто таке, яке належить виключно заявнику на відповідній правовій підставі, а тому вирішення питання про визнання договору недійсним не підпадає під обмеження правомочності розпорядження комунальним майном та може здійснюватись заявником самостійно без участі Київської міської ради.
Відповідно до п. 6.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 ГПК, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 і відповідний пункт частини другої статті 122-5 ГПК названого Кодексу. Якщо заява про скасування рішення третейського суду обґрунтована посиланням як на підставу (підстави), зазначені в Законі та в ГПК, так і на іншу підставу (підстави), які не передбачені цими законодавчими актами, то відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки частини третьої статті 51 Закону та частини другої статті 122 5 ГПК, а в прийнятті її в іншій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-6 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 86, 122-4, 122-5, 122-6 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про скасування рішення третейського суду у справі № 32/15 від 14.08.2015 року відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова