61022, м.Харків, пр. Леніна, 5
03.08.2015 Справа № 905/2524/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. розглянувши матеріали
за заявою
Приватного підприємства «Астон»
про
відстрочку виконання судового рішення
у справі
№905/2524/14
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Регион-Трейдинг”
до
Приватного підприємства “Астон”
про
стягнення 336830,19
Представники сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не заявились
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2014 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Регион-Трейдинг” задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства “Астон” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регион-Трейдинг” заборгованість в сумі 137294 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 2745 грн. 88 коп., витрати по сплаті вартості послуг адвоката в сумі 7424 грн. 00 коп.
24.07.2015 до господарського суду Донецької області надійшла заява від Приватного підприємства “Астон” (далі - заявник) по справі №905/2524/14 про відстрочку виконання судового рішення від 12.06.2014 на 6 місяців до 10.01.2016.
Ухвалою суду від 27.07.2015 розгляд заяви призначений на 03.08.2015 року та зобов'язано заявника надати належні докази в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належні докази в підтвердження того, що після 10.01.2016 у заявника з'явиться можливість погасити заборгованість перед позивачем.
Ухвала суду від 27.07.2015 надіслана заявнику, про що свідчить відмітка на ухвалі суду. У зв'язку зі знаходження позивача на території антитерористичної операції та не неможливістю здійснення поштового відправлення позивача було повідомлено на сторінці господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет 29 липня 2015 року.
Сторони явку своїх представників не забезпечили, вимог суду не виконали, проте неявка сторін не перешкоджає вирішенню заяви по суті.
Заява мотивована тим, що проведення військових дій на території Донецької області, спад виробничої діяльності, невиконання виробничого плану за 2014 рік значною мірою вплинули на економічну діяльність підприємства, відбулася дестабілізація виробничої діяльності ПП «Астон» та наявна дебіторська заборгованість з контрагентами.
На підтвердження своєї заяви заявник надає: звіт про фінансові результати за І квартал 2015 року, баланс (фінансовий звіт) на 31 березня 2015 року, постанову про поновлення виконавчого провадження, Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати Україні № 708 про настання обставин непереборної сили вид 01.10.2014 року, висновок Донецької торгово-промислової палати від 08.10.2014 року від № 2461.12.12-03, висновок Донецької торгово-промислової палати від 08.10.2014 року від № 2462.12.12-03, висновок Донецької торгово-промислової палати від 08.10.2014 року від № 2463.12.12-03; копію адміністративного позову та ухвалу суду від 02.05.2012 №805/2442/15-а.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Суд дослідивши мотиви заяви та додані докази, дійшов висновку про відсутність виключних обставин, наявність яких надавала б підстави для відстрочення виконання рішення на строк 6 місяців, з наступних підстав.
Посилання заявника на тяжкий фінансовий стан підприємства та значну заборгованість підприємства судом не приймаються, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Окрім того, заявником не надано належних доказів в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів в підтвердження того, що після 10.01.2016 у заявника з'явиться можливість погасити заборгованість перед позивачем. Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов»язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також доказів на підтвердження наявності у майбутньому у заявника можливості виконати рішення суду.
Висновки Донецької торгово-промислової палати суд не бере до уваги, оскільки згідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Заявником представлено суду копію такого сертифікату (висновок) №708 від 01.10.2014.
Разом з тим, відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили), затверджений рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 №40 (3), що кореспондується та витікає з положень Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 №671/97-ВР, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
За визначеннями наведеного Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)- документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно п.п.6.1, 6.2 Регламенту, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1. РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи, по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. 6.3. Заява на засвідчення форс-мажорних обставин.
Аналіз приведеного вище Регламенту та положень Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” свідчить про те, що сертифікат засвідчує певні форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за чітко визначеними зобов'язаннями та на які вказано заявником.
За змістом представленого відповідачем сертифікату (висновок) №708 від 01.10.2014 засвідчено настання обставин непереборної сили з 24.07.2014 заявнику при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. Крім того, підставою настання таких обставин заявником визначено неможливість справляння податків та обов'язкових платежів у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, зокрема, в Донецькій області, задіяні сили та засоби суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до Законів України, загроза життю і здоров'ю людей, збереженню їх майна, обмеження пересування територією зазначеної області.
Тобто, відповідач вказав на настання форс-мажорних обставин, безпосередньо, в частині справлення податків та обов'язкових платежів, з огляду на безпеку та можливість пересування, а саме можливість виконання означених обов'язків за місцем податкового обліку, яким є Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління ДФС. Мова, про неможливість виконання договірних зобов'язань, порушення яких стало підставою для прийняття рішення у справі №905/2524/14 чи інших обставин, не йдеться.
Отже, це дає підстави стверджувати про те, що дія означеного сертифікату не поширюється на можливість належного виконання рішення суду, а отже останній не можна розцінювати, як підставу для відстрочення виконання рішення.
З огляду на таке, твердження заявника в цій частині судом до уваги не прийнято.
Окрім того, судом відмічається, що наказ на примусове виконання рішення виданий судом 24.06.2014, а сертифікат про настання форс-мажорних обставин виданий з 24.07.2015.
З огляду на викладене, розглянувши заяву ПП «Астон» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2014 року на 6 місяці, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Приватному підприємству “Астон” у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2014 року по справі №905/2524/14.
2. Ухвалу надіслати сторонам.
Суддя Д.М. Огороднік