про повернення позовної заяви
17.12.15р. Справа № 904/10773/15
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ", м. Одеса
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 4 442 797,50 грн.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № суду 10779/15 від 16.12.2015 р.) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 4 442 797,50 грн. заборгованості, з якої: 4 273 550,95 грн. - боргу, 32 411,83 грн. - інфляційного збільшення, 136 834,72 грн. - 3 % річних та судових витрат по сплаті судового збору.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву №4692 від 15.12.2015 р. і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документів, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститись прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.
Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача останню підписано директором ОСОБА_1
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_1 як директора (керівника) підприємства позивача, тобто повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення, статут тощо відсутні).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2015 року становить 1218,00 грн.
01.09.2015 р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" в новій редакції.
Частиною 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Предметом позову позивач визначив стягнення заборгованості загальній сумі у сумі 4 442 797,50 грн., а отже дана позовна заява носить майновий характер, у зв'язку з чим сума судового збору з урахуванням викладеного становить 66 641,96 грн. Однак, позивачем у якості доказу сплати судового збору подано оригінали платіжних доручень № 5287 та № 5288 від 15.12.2015 р., згідно яких судовий збір сплачено у загальному розмірі 66 385,45 грн.
Відтак, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вимог, позивачем надано ксерокопії документів, що не можуть бути доказами, оскільки належним чином не засвідчені.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 28, ч. 2 ст. 34, ст. 36, ст.ст. 54, 57, п.п. 1, 4 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява з додатками на 180 аркушах, у тому числі платіжні доручення № 5287 та № 5288 від 15.12.2015 р. про сплату судового збору.
Суддя ОСОБА_2