17 грудня 2015 року Справа № 922/1548/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. у справі № 922/1548/15 господарського суду Харківської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП, ОСОБА_2, Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI, ст. 4 якого встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (в даному випадку на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 1218,00 грн.).
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат), з позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В даному випадку, позовними вимогами у справі є визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на майно, тобто позов містить майнову та немайнову вимогу, тому на момент звернення з позовними вимогами слід було сплати судовий збір наступним чином: за майнову вимогу судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1827,00 грн. (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат) і 1218,00 грн. за немайнову вимогу.
Водночас, з 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Згідно з п.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як видно з матеріалів справи, касаційна скарга Заявника на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. уже поверталась без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 року, на підставі п. 4 ст. 1113 ГПК України, яку було направлено Заявнику 04.11.2015 року.
Разом з цим, ФОП ОСОБА_2 27.11.2015р. вдруге подав до апеляційного суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. у даній справі.
При цьому, як вказувалось вище, в даному випадку, судовий збір який підлягав сплаті при поданні позову складав 1827,00 грн. (майнова вимога) та 1218,00 грн. (немайнова вимога), тобто за ставками, які діяли до набрання чинності Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", тоді як при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується за ставками, які встановлено після набрання чинності вказаних змін (тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Таким чином, звернувшись вдруге з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р., Заявником так і не було виконано вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 03.11.2015 року та не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір" зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 р.
Так, Заявником, в якості доказу сплати судового збору надані квитанція № 183 від 07 вересня 2015 року про оплату 1641,60 грн. судового збору; квитанція №76473413 від 17 листопада 2015 року про оплату 1641, 60 грн., що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір", зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 р.
Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. у справі № 922/1548/15 повернути без розгляду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Круглікова К.С.
Мамонтова О.М.