17 грудня 2015 року Справа № 924/1428/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Прокопанич Г.К.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, м. Хмельницький,
на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2015
та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2015
зі справи № 924/1428/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (далі - Управління),м. Хмельницький,
до публічного акціонерного товариства "Термопластавтомат", м. Хмельницький,
про стягнення 743,38 грн.,
Управління звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 10.11.2015 № 34110/06, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2015 та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 зі справи № 924/1428/15, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги в частині оскарження ухвали апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) в редакції, яка діє з 01.09.2015 ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Водночас матеріали касаційної скарги не містять доказів, що підтверджували б сплату судового збору за подання касаційної скарги.
При цьому, в касаційній скарзі Управління міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів.
Статтею 8 Закону № 3674 передбачена можливість звільнення сторони від сплати судового збору враховуючи її майновий стан.
Однак, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням внесених змін і доповнень).
Крім того, Прикінцевими положеннями Закону України від 25.05.2015 № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності з 01.09.2015 року, саме на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.
Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Щодо вимог касаційної скарги Управління про скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2015 зі справи № 924/1428/15 Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмовити у прийнятті касаційної скарги у відповідній частині на підставі статті 107 Господарського процесуального кодексу України, частиною другою якої передбачено, що рішення місцевого господарського суду може бути оскаржено в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, оскільки Рівненським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу Управління на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2015 не було прийнято до розгляду та винесено ухвалу від 26.10.2015 про її повернення скаржнику, відповідно рішення місцевого господарського суду по суті в апеляційному порядку не переглядалося, відповідні обставини виключають перегляд судового рішення місцевого господарського суду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 107, пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Клопотання Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 зі справи № 924/1428/15 відхилити.
2. Касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 зі справи № 924/1428/15 повернути Управлінню Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому.
3. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2015 у справі № 924/1428/15.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Палій
Суддя Г. Прокопанич