16 грудня 2015 року Справа № 911/2086/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Картере В.І.,
перевіривши касаційну скаргуОСОБА_4
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.11.2015
у справі№911/2086/15 господарського суду Чернігівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вишневий квартал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Неос Банк"
простягнення заборгованості в сумі 56 301 351,71 грн.
Подана 17.11.2015 (відповідно до штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги) ОСОБА_4 (далі - скаржник) касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі №911/2086/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору за подання касаційної скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказано Закону, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 грн.
Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі №911/2086/15, на момент звернення касаційною скаргою (17.11.2015), становив 1 218,00 грн.
Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі №911/2086/15, ОСОБА_4 доказів сплати судового збору не надав, а із змісту касаційної скарги вбачається, що вказана особа стверджує про те, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" його звільнено від сплати судового збору.
Відповідно, до п. 10 ч. 1 ст.5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як зазначає ОСОБА_4, у поданій касаційній скарзі, він належить до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, подання доказів, котрі свідчать про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги у даній справі, покладається на зацікавлену сторону.
Разом з тим, звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржником не додано та матеріали справи не містять доказів віднесення ОСОБА_4 до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, слід зазначити, що п. 10 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору саме позивачів, а не інших учасників справи, в той час як ОСОБА_4 звертається з касаційною скаргою, як особа яку не було залучено до участі у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків у загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі №911/2086/15 повернути скаржнику без розгляду.
Справу №911/2086/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
В.І. Картере