03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №755/9183/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Гаврилова О.В..
Апеляційне провадження 22-ц/796/15044/2015 Доповідач - Музичко С.Г.
03 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого судді Музичко С.Г.,
суддів Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І., при секретарі Гладченко Ю.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житній ринок» про стягнення суми вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Житній ринок» про стягнення суми вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зокрема зазначає, що 08.05.2012 р. він був звільнений з роботи за п. 1 ст.40 КЗпП України, однак йому була виплачена вихідна допомога у розмірі місячного середнього заробітку, що є порушенням вище зазначеної норми, тому позивач має додатково виплатити вихідну допомогу ще за два місяці в розмірі 8 853,66 гривень, а відтак йому належить до сплати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Кучер М.М. просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній доводів.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив передбачений ст.233 КЗпП України строк звернення до суду.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше середнього місячного заробітку.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, на підставі наказу №294-K від 03.03.2011 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу до КП «Житній ринок» на посаду юрисконсульта. (а.с.3)
Наказом № 96 від 08.05.2012 року - позивач звільнений з цієї посади у зв'язку зі скороченням штату, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.(.а.с34)
В день звільнення - 08.05.2012 року позивачу здійснено розрахунок заробітної плати та останній отримав виплату в сумі 5 438,19 грн., що підтверджується касовим ордером.(а.с.21)
Виплачена ОСОБА_2 при звільненні сума, згідно розрахункового листка складається з окладу, компенсації відпустки індексації заробітної плати та матеріальної (вихідної) допомоги. При цьому вихідна допомога нарахована в розмірі заробітної плати за один місяць - 4426,79грн. (сума без урахування податків та інших обов'язкових платежів) та виплачена у відповідному розмірі (а.с.38).
Пунктом 2.4 Колективного договору КП «Житній ринок» передбачено виплату вихідної допомоги при розірванні трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органом у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників у розмірі не більше ніж за три місяці від дати звільнення.
Таким чином, при звільненні за ч.1 ст.40 КЗпП України позивач отримав вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку, що відповідає вимогам ст. 44 КЗпП України та не суперечить п. 2.4 Колективного договору КП «Житній ринок».
08.05.2015 року позивачу стало відомо про порушення свого права, з вимогою про сплату недоотриманої суми вихідної допомоги ОСОБА_2 звернувся до відповідача 10.06.2013 року та з позовом до суду звернувся лише 08.05.2015 року, тобто з порушенням встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку.
За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції доказами, та виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді