[1] РІШЕННЯ
10 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І.М., Качана В.Я.,
при секретарі Архіповій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року,
встановила:
31.07.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС» ( далі - ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території та комунальні послуги за період з 01.04.2010 р. по 01.05.2013 р. в сумі 29 858,52 грн. та в сумі 22 561,18 грн. згідно договору про відступлення права вимоги від 28.07.2011 р. Також просило відшкодувати судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» виконує функції з утримання житлового будинку АДРЕСА_1, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг.
Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 В період з 01.04.2010 р. по 01.05.2013 р. за вказаною адресою виникла заборгованість в сумі 29 858,52 грн.
Крім цього, 28.07.2011 р. ТОВ «ЖИТЛО-БУД», яке обслуговувало вказаний будинок до квітня 2010 р., уклало з ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» договір про відступлення права вимоги, згідно з яким сума відступленого боргу склала 22 561,18 грн.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання щодо своєчасної сплати квартирної плати та плати за комунальні послуги, а ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03. 2013 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу, просило позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 р. позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» стягнуто кошти у розмірі 52 943,90 грн.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» борг у розмірі 21 788,89 грн.
Свої доводи мотивує тим, що заборгованість за договором про відступлення права вимоги від 28 липня 2011 року визначена станом на 01 серпня 2011 року в сумі 696 831,35 грн. В розрахунку заборгованості за квітень 2010 -квітень 2013 р. сума заборгованості в розмірі 22 561,18 грн. зазначена як корегування боргу у зв'язку з перерахуванням та не містить зазначення, звідки вона утворилась і за який період. Оскільки вказана заборгованість виникла за період до 01 квітня 2010 року, а позов заявлено лише в липні 2013 р., тому строк позовної давності по вказаним вимогам сплив.
При стягненні заборгованості за період з 01.04.2010 р. по 01 травня 2013 р. в сумі 29 858,52 грн. суд не перевірив правильності розрахунків та не звернув уваги, що договір №1-7К/7М про надання послуг ТОВ «Житло-Буд» не відповідав постанові КМУ від 12.07.2005 №560, встановлював нереальні та необґрунтовані тарифи (6,23 грн. за кв.м. за обслуговування житлового будинку та 363 грн. за обслуговування машиномісця) та не був підписаний з боку відповідача. З того моменту, як відповідач дізналась про затверджений тариф, з вересня 2012 р. по листопад 2013 р. вона належним чином оплачувала рахунки.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, будинок по АДРЕСА_1, прийнятий в експлуатацію в 2005 році, відповідно до Розпорядження Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації від 30 грудня 2005 року №2511 передано на баланс ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» (а.с. 10-11).
Відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 137,50 кв.м. (а.с.12).
Положеннями ст. 156, 162 ЖК Української РСР встановлено, що власник та повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинків (квартир) і при домової території та проведенню ремонту. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст.179 цього Кодексу користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2, 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (назва Правил в редакції Постанови КМ №5 (5-2009-п) від 14.01.2009), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму. Власник квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги » відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статтею 20 цього Закону визначені обв'язки споживача житлово-комунальних послуг, зокрема, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Однак відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.
Доказів неотримання чи несвоєчасного (або не в повному обсязі) отримання відповідачем житлово-комунальних послуг в спірний період суду першої інстанції надано не було.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у 2008 році між відповідачем та ТОВ «Житло-Буд» було укладено договір №1-7к/7м про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг, відповідно до якого розмір щомісячної плати становив 1 438 грн. 82 коп. При цьому судом взято до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідно до якого борг в сумі 52 419грн. 70 коп. утворився за період з квітня 2010 року по квітень 2013 року, з яких 29 858,52 грн. - за період з 01.04.2010 р. до 01.05.2013 р. , а 22 561,18 грн. - згідно договору про відступлення права вимоги від 28 липня 2011 року. Оскільки за спірний період відповідач частково погашала борг, суд дійшов висновку про переривання строку позовної давності.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Так, як вбачається з матеріалів справи, договір №1-7к/7м про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг відповідачем підписано не було, що позбавляло можливості суд посилатись на вказаний документ, як на доказ досягнення між сторонами згоди щодо розміру плати за надані житлово-комунальні послуги (а.с.49-57).
28 липня 2011 року між ТОВ «Житло-Буд» та ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» 28 липня 2011 року укладено договір про відступлення права вимоги, предметом якого є заборгованість мешканців буд. АДРЕСА_2, буд. АДРЕСА_3, буд. АДРЕСА_4, буд. АДРЕСА_1, буд. АДРЕСА_5, буд. АДРЕСА_6, буд. АДРЕСА_7, буд. АДРЕСА_8, буд.АДРЕСА_9, буд. АДРЕСА_10, буд. АДРЕСА_11, яка утворилась за час їх обслуговування ТОВ «Житло-Буд» ( станом на 1 серпня 2011 року сума заборгованості становить 696 831,35 грн. (а.с.14).
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сума заборгованості відповідача, яка була відступлена по вказаному договору, становила 22 561,18 грн., а висновок суду першої інстанції з цього приводу ґрунтується на припущеннях.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за період квітень-травень 2013 року, сума 22 561,18 грн. визначена як корегування боргу в зв'язку з перерахунком та включає в себе платежі за період з квітня 2010 р. по серпень 2011 року включно ( 14876,83 грн. +734,13 грн. =22 561,18 грн.) (а.с.16).
За таких обставин правові підстави для стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги відсутні.
Відповідно до вказаного розрахунку, в період з 01.04.2010 р. до 01.05.2013 р. відповідачу нараховувалась плата за спожиті житлово-комунальні послуги, яка сплачувалась періодично та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 29858,52 грн.
Взявши до уваги вказаний розрахунок, суд першої інстанції не дав належної оцінки запереченням відповідача з приводу не чинності тарифів, по яким нараховувалась плата за житлово-комунальні послуги.
Так, відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №979 від 31.08.2009 р., дію якого було продовжено до грудня 2011 року, починаючи з серпня 2009 року тариф для будинку по АДРЕСА_1 встановлено на рівні 2,31 грн. за 1 кв.м. (а.с.58-69).
Відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №2380 від 15.12.2011 р., тариф для вказаного будинку встановлено на рівні 3,92 грн. за 1 кв.м. (а.с.76).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги до 31 березня 2012 року здійснювалось виходячи з тарифу 3,23 грн. за 1 кв.м., що не відповідає розміру тарифу, що був затверджений та діяв у вказаний період.
За таких підстав колегія суддів бере до уваги розрахунок заборгованості, зроблений відповідачем (а.с.115).
При цьому колегія суддів враховує, що вказаний розрахунок не містить в собі визначення суми заборгованості за період з квітня 2010 р. по червень 2010 року, яка становить 2482,89 грн. ( 317,63 грн. +220 грн. +290 грн. )х3 місяці), а також заборгованості за липень 2011 р. та серпень 2011 р. в сумі 1215,26 грн. ( 317,63 грн. +290 грн.) х 2 місяці).
З урахуванням викладеного, загальний розмір заборгованості відповідача за період з квітня 2010 року по квітень 2013 року включно становить 25 487,13 грн. ( 35 960,69 грн. - 10 473,56 грн.).
Враховуючи ту обставину, що в січні 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, у видачі якого було відмовлено 27 березня 2013 року, вказана дія свідчить про переривання перебігу позовної давності.
Висновок суду першої інстанції про переривання строку позовної давності по заявленим вимогам внаслідок того, що відповідачем сплачувались кошти в рахунок погашення заборгованості спростовується наданими суду рахунками на сплату комунальних послуг, яким суд першої інстанції не дав жодної оцінки (а.с. 99-114).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив рішення на неповно з'ясованих обставинах справи, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за період з 01.04.2010 р. по 01.05.2013 року в сумі 25487,13 грн. та про відмову в задоволенні решти заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 254,87 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС» ( код ЄДРПОУ 30167045) заборгованість за період з 01.04.2010 р. по 01.05.2013 року в сумі 25487,13 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 254,87 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді:
Справа № 22-ц/796/15830/2015
Головуючий в суді першої інстанції - Гуменюк А.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - КирилюкГ.М.