Справа № 22-ц /796/ 15919/2015 Головуючий у І інстанції Дубас В.А.
Доповідач Котула Л.Г.
08 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М. , Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Посилаючись на те, що з 17 травня 2003 року знаходилася з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час шлюб між ними розірвано, проживають окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, участі у вихованні дитини не приймає, а тому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину в розмірі ј частки доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки Російської Федерації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, представника позивача ОСОБА_6, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1,2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом .
Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого - обов'язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.
Судом встановлено, що з 17 травня 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с. 3).
19 грудня 2014 року шлюб між сторонами розірвано ( а.с. 88).
Згідно довідки ТОВ"Ковальська-Житлосервіс" №1089 від 7.11.2015 дитина сторін проживає з матір'ю за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с. 64).
Зазначена обставина відповідачем не заперечувалася.
Задовольняючи вимоги позивачки та стягуючи з відповідача аліменти на утримання сина , суд дійшов правильного висновку, що між сторонами не досягнуто згоди про сплату аліментів на дитину , а тому позивач з яким проживає син вправі була звернутися до суду з відповідним позовом .
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання сина, суд обґрунтовано виходив з вимог ст. 182 СК України, а також врахував ту обставину, що відповідач є працездатною людиною і як батько зобов'язаний матеріально утримувати свого сина, забезпечити його мінімально необхідними благами, які потрібні для його життя та виховання.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина, не є підставою для відмови у задоволені позову, так як між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів і відповідач не надав доказів про надання матеріальної допомоги на утримання сина з березня 2014 року .
Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимоги матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів не вбачає таких порушень вимог матеріального та процесуального права, які б слугували підставою до скасування рішення суду та свідчили про неправильне вирішення спору.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: