03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа 759/18239/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Коваль О.А.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/15378/2015 Доповідач - Музичко С.Г.
10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді Музичко С.Г.,
суддів: Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2015 року винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києва
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року скаргу ОСОБА_2 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2015 року винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києва залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві Красноштан І.Л., приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження діяв виключно в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.3-11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку - боржника.
Згідно з ч.5 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку - боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому, виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом встановлено, що 13.12.2014 року Святошинським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ПАТ «Всеукраїніський акціонерний банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1007 доларів США. (.а.с3)
Постановою ВДВС Шевченківського районною управління юстиції у м. Києві від 16.02.2015 року відкрито виконавче провадження №4653131 виконавчому листу 2/759/6255/14, виданого 13.02.2015 року Святошинським районним судом м. Києва на підставі рішення Святошинського районного суду від 02.12.2014 року про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 1 007, 00 доларів США.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №63 від 20.03.2015 року у ПАТ «Всеукраїніський акціонерний банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію.
01.04.2015 року старшим державним виконавцем Красноштан І.Л. винесено постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №46531311 на підставі ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження»
Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802.
Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадженняпідлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Цією статтею також встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За таких обставин, постанова старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві КрасноштанІ.Л. від 01.04.2015 року про закінчення виконавчого провадження винесена виключно в межах Закону України «Про виконавче провадження», підстав для визнання дій старшого державного виконавця при винесення постанови не має.
Виконавче провадження є стадією цивільного процесу. Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Отже, висновок суду про правомірність прийнятої старшим державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3.1 ч.1 ст.49 Закону України «про виконавче провадження» ґрунтується на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в ухвалі висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку.
Керуючись ст. ст.303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: