05 листопада 2015 рокусправа № П/811/1017/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..
за участю представника відповідача: Сависько В.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року в адміністративній справі № 811/1017/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернень, -
30 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, що виражаються у наданні недостовірної інформації листами: №26/П/99-99-14-03-02-14 від 05.01.2015 року; №508/П/99-99-14-03-02-14 від 23.01.2015 року; №1179/П/99-99-14-03-02-14 від 10.02.2015 року та №2637/П/99-99-14-03-02-14 від 24.03.2015 року, в частині визначення щодо надіслання ОСОБА_2 на адресу ДФС України рекомендованого поштового відправлення Р №2500612096783 разом з листом ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 року №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 та визначенням такої інформації об'єктивною та достовірною;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України переглянути листи: №26/П/99-99-14-03-02-14 від 05.01.2015 року; №508/П/99-99-14-03-02-14 від 23.01.2015 року; №1179/П/99-99-14-03-02-14 від 10.02.2015 року та №2637/П/99-99-14-03-02-14 від 24.03.2015 року та вжити заходів щодо їх відкликання, як таких, що містять недостовірну інформацію та надати ОСОБА_2, додаткові відповіді по суті звернень від 14.12.2014 року №ПО-2842856; від 11.05.2015 року №ПО-2932508; від 02.02.2015 року №ПО-3015350; від 17.03.2015 року №3181769, в тому числі із зазначенням вжитих заходів щодо притягнення винних за надання недостовірної інформації, до відповідальності.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що у листопаді 2014 року на його адресу надійшов лист ДФС України, яким направлено лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 та оригінал конверту рекомендованого листа Р №2500612096783, оформленого від імені ГУ ДФС у Кіровоградській області. Позивач вважаючи такі дії протиправними та не допустимими, такими, що порушують Закон України «Про звернення громадян» та актів, які регулюють питання діловодства в органах державної виконавчої влади, неодноразово звертався до ДФС України через Урядовий контактний центр, однак у листах, якими йому надавалися відповіді, відповідачем зазначено недостовірну інформацію, що, на думку позивача, є підставою для їх перегляду після відкликання з наданням обґрунтованої додаткової відповіді на кожне звернення по його суті, з вирішенням питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України стосовно зазначення у листі №26/П/99-99-14-03-02-14 від 05.01.2015 року, що на адресу ДФС України від ОСОБА_2 надійшло поштове відправлення рекомендованим листом №2500612096783, в якому містився лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 року №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, адресований на ім'я ОСОБА_2, визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України стосовно повідомлення ОСОБА_2 у листах №508/П/99-99-14-03-02-14 від 23.01.2015 року, №1179/П/99-99-14-03-02-14 від 10.02.2015 року, №2637/П/99-99-14-03-02-14 від 24.03.2015 року про розгляд звернень №ПО-2842856 від 14.12.2014 року; №ПО-2932508 від 11.01.2015 року; №ПО-3015350 від 02.02.2015 року з дотриманням вимог чинного законодавства та зазначення у листах №26/П/99-99-14-03-02-14 від 05.01.2015 року, №508/П/99-99-14-03-02-14 від 23.01.2015 року, №1179/П/99-99-14-03-02-14 від 10.02.2015 року достовірної та об'єктивної інформації., зобов'язано Державну фіскальну службу України повторно розглянути звернення ОСОБА_2 №ПО-2842856 від 14.12.2014 року; №ПО-2932508 від 11.01.2015 року; №ПО-3015350 від 02.02.2015 року; №ПО-3181769 від 17.03.2015 року та повідомити ОСОБА_2 про результати розгляду відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян», у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що даний позов є безпідставним, права та законні інтереси позивача не порушено, а тому у відповідності до ст.. 6 КАС України вимоги задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2014 року від позивача на електронну адресу Головного управління ДФС у Кіровоградській області направлено запит про надання публічної інформації.
06.10.2014 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області складено відповідь на запит ОСОБА_2 від 30.09.2014 року зареєстрований за №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 та помилково направлено відповідь на адресу ДФС України.
Листом Державної фіскальної служби України від 31.10.2014 р. №2774/П/99-99-03-01-01-14 позивачу надіслано копію листа ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, який надійшов на адресу ДФС України рекомендованим листом 2500612096783 не за призначенням та оригінал конверту рекомендованого листа 2500612096783 на якому відправником зазначено ГУ ДФС у Кіровоградській області, одержувачем - ДФС України (а.с.8-10).
14.12.2014 р. ОСОБА_2 через Урядовий контактний центр подано до ДФС України звернення №ПО-2842856 у якому повідомлено, що йому в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та внутрішніх розпорядчих актів ДФС України, а також загальноприйнятих положень актів з ведення діловодства в органах державної виконавчої влади перенаправлено лист від головного управління ДФС у Кіровоградській області разом з конвертом, у зв'язку з чим, просив притягнути винних осіб до відповідальності та вжити заходів щодо недопущення в подальшому аналогічних протиправних дій (а.с.42).
Листом від 26.12.2014 р. №4560/П/99-99-14-03-02-14 Державна фіскальна служба України повідомила ОСОБА_2, що за його зверненням від 14.12.2014 р. №ПО-2842856 організовано перевірку (а.с.11).
Листом від 05.01.2015 р. №26/П/99-99-14-03-02-14 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що за результатами розгляду його звернення від 14.12.2014 р. №ПО-2842856 встановлено, що 23.10.2014 р. на адресу ДФС України від ОСОБА_2 надійшло поштове відправлення (рекомендованим листом №2500612096783), в якому містився лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, адресований на ім'я позивача, а тому оскільки у зазначеному відправленні не було будь-яких інших звернень до ДФС України, то відправлення із супровідним листом від 31.10.2014 р. №2774/П/99-99-03-01-01-14 повернуто на адресу ОСОБА_2 (а.с.12).
11.01.2015 р. позивачем через Урядовий контактний центр подано до ДФС України звернення №ПО-2932508 в якому вказано, що його звернення №ПО-2842856 по суті не розглянуто, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 просив притягнути до відповідальності посадових осіб, які надавали відповідь на вказане звернення та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні інструкції з діловодства (а.с.41).
За результатами розгляду звернення від 11.01.2015 р. №ПО-2932508 листом від 23.01.2015 р. №508/П/99-99-14-03-02-14 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що його звернення від 14.12.2014 р. №ПО-2842856 розглянуто з дотриманням вимог чинного законодавства України та відомчих розпорядчих документів (а.с.13).
02.02.2015 р. ОСОБА_2 через Урядовий контактний центр подано до ДФС України звернення №ПО-3015350 щодо відкликання листів №508/П/99-99-14-03-02-14 від 23.01.2015 р. та №26/П/99-99-14-03-02-14 від 05.01.2015 р., які містять недостовірну інформацію та порушують його права на отримання обґрунтованої, повної, достовірної відповіді по суті звернень та вирішення питань викладених у них, а винних осіб звільнити із займаних посад (а.с.40).
За наслідками розгляду вказаного звернення листом від 10.02.2015 р. №1179/П/99-99-14-03-02-14 Державною фіскальною службою України повідомлено позивача, що у листах ДФС України від 05.01.2015 р. №26/П/99-99-14-03-02-14 та від 23.01.2015 р. №508/П/99-99-14-03-02-14 зазначена повна, об'єктивна, достовірна інформація за результатами розгляду звернень від 14.12.2014 р. №ПО-2842856 та від 11.01.2015 р. №ПО-2932508 (а.с.14).
01.03.2015 р. позивач через Урядову гарячу лінію звернувся до Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо повідомлення, яким структурним підрозділом головного управління ДФС у Кіровоградській області в жовтні 2014 року направлено на адресу ДФС України рекомендоване поштове відправлення №2500612096783 з листом від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-067 (а.с.27).
Листом від 03.03.2015 р. №57/П/11-28-11-26 позивача повідомлено, що у жовтні 2014 року на адресу ДФС України копію листа від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 «Про розгляд запиту» направлено сектором обслуговування платників податків ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.15).
17.03.2015 р. позивачем через Урядовий контактний центр подано до ДФС України звернення №ПО-3181769 щодо перегляду (відкликання) листів від 26.12.2014 р. №4560/П/99-99-14-03-02-14, від 05.01.2015 р. №26/П/99-99-14-03-02-14, від 23.01.2015 р. №508/П/99-99-14-03-02-14, від 10.02.2015 р. №1179/П/99-99-14-03-02-14, припинення систематичного надання недостовірної інформації, звільнення винних посадових осіб із займаних посад та надання додаткових відповідей із зазначенням недостовірної інформації та доказів їх усунення (а.с.38).
Листом від 24.03.2015 р. №2637/П/99-99-14-03-02-14 Державною фіскальною службою України повідомлено ОСОБА_2, що його звернення розглянуто з дотриманням вимог чинного законодавства України, а у листах зазначено достовірну та об'єктивну інформацію (а.с.16).
Вважаючи дії відповідача протиправними в частині надання недостовірної інформації на його звернення ОСОБА_2 оскаржив їх до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на звернення позивача №ПО-2842856 від 14.12.2014 року; №ПО-2932508 від 11.01.2015 року; №ПО-3015350 від 02.02.2015 року; №ПО-3181769 від 17.03.2015 року Державною фіскальною службою України надано не повні, не об'єктивні та не обґрунтовані відповіді, тобто такі, які за своїм змістом не відповідають Закону України «Про звернення громадян», та порушують права, свободи та інтереси позивача.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-ВР визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
З огляду на зміст абз.2, 7 ч.1 ст.19 вказаного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою для першого звернення позивача до ДФС України стало направлення йому листа ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, як надісланого не за призначенням, а також конверта у якому такий лист надійшов. У подальших зверненнях позивач вказував на те, що його первинне звернення не розглянуто, оскільки за результатами розгляду надано необ'єктивну інформацію та просив надати відповідь та притягнути винних осіб до відповідальності.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки фактично поштовим відправленням від 31.10.2014 року ДФС України позивачу надіслано лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.10.2014 р. №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, який є відповіддю на запит позивача від 30.09.3014 року, помилково надісланий на адресу ДФС України.
Так, в супровідному листі від 31.10.2014 року №2774/П/99-99-03-01-01-14 про перенаправлення пакета ОСОБА_2, зазначено, що ДФС України направляє на адресу позивача лист ГУ ДФС України у Кіровоградській області від 06.10.2014 року №2/ЗПІ/11-28-10-03-06, направленого на адресу ДФС не за призначенням.
У відповідності до п.152 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1242 надіслані не за адресою документи повертаються відправникові без їх розгляду.
Отже, вказаною інструкцією з діловодства визначено, що документ надісланий помилково не підлягає розгляду та повертається на адресу відправника. В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що на адресу ДФС України надійшло не звернення особи, що потребувало розгляду, а відповідь на звернення позивача від 30.09.2014 року, яку було направлено за призначенням.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням строків на направлення відповіді на звернення громадян, а також необхідності забезпечення доступу до публічної інформації, державний орган зобов'язаний вжити заходів щодо своєчасного направлення/ вручення заявнику відповіді на запит. Відтак, направлення листа ГУ ДФС України в Кіровоградській області за призначенням не може бути визнано судом апеляційної інстанції як порушення вимог чинного законодавства, оскільки такі дії ДФС України направлені на дотримання права позивача на своєчасне отримання інформації.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не оскаржується своєчасність та повнота надання відповіді ДФС України на його звернення від 30.09.2014 року, відтак, позивач, фактично погоджується із тим, що відповідачем не порушено порядку надання відповіді на його звернення від 30.09.2014 року.
В подальшому, позивачем було ініційовано направлення через Урядову «гарячу лінію» звернень на адресу ДФС України з приводу порушення його прав та законних інтересів, як мали місце на думку позивача через перенаправлення ДФС України відповіді на його запит від 30.09.2014 року.
Під час листування з приводу направлених на адресу позивача відправлень та проведених перевірок з приводу питань порушених ОСОБА_2 в своїх зверненнях, посадовими особами ДФС України було допущено описку та в листі від 05.01.2015 року зазначено, що перенаправлене позивачу поштове відправлення від 06.10.2015 року №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 надійшло до ДФС України від нього особисто, у зв'язку з чим, і було направлено за призначенням.
Наступні звернення до ДФС України щодо проведення перевірок наданої інформації, службових розслідувань та звільнення винних посадових осіб, що мали місце з боку позивача, ґрунтувались на твердженні з приводу надання ДФС України неправдивої інформації на його звернення щодо відправника поштового відправлення від 06.10.2015 року №2/ЗПІ/11-28-10-03-06 та подальших відповідей ДФС на інші звернення позивача.
Позивач наголошує на порушенні ДФС України його прав та законних інтересів щодо своєчасного отримання достовірної інформації на свої звернення в порядку ЗУ «Про звернення громадян».
Відповідно до статей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
В свою чергу, у відповідності до ст.. 4 ЗУ «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені у сфері управлінської діяльності, належать такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
У відповідності до преамбули ЗУ «Про інформацію, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст.. 2 ЗУ «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання
та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне
життя.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 5 ЗУ «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і
законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
З огляду на аналіз зазначених норм права суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законними та обґрунтованими діями державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи з приводу формування та направлення відповіді на звернення громадян є дотримання вимог Закону щодо строків розгляду звернення, відповідності форми, змісту та повноти відповіді, а також достовірності інформації, що міститься у відповіді на звернення. В свою чергу, недостовірність наданої відповіді, що є підставою для оскарження дій розпорядника інформації щодо її надання, має створювати для отримувача інформації негативні наслідки у вигляді покладення на нього незаконних обов'язків, створення перешкод для реалізації його прав та інтересів.
Судом встановлено, що на звернення позивача №ПО-2842856 від 14.12.2014 року, №ПО-2932508 від 11.01.2015 року; №ПО-3015350 від 02.02.2015 року; №ПО-3181769 від 17.03.2015 року Державною фіскальною службою надано інформацію, що містить описку стосовно відправника поштового відправлення, яке було повернуто позивачу за призначенням.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів на користь того, що вказаними інформаційними відповідями на звернення позивача №ПО-2842856 від 14.12.2014 року, №ПО-2932508 від 11.01.2015 року; №ПО-3015350 від 02.02.2015 року; №ПО-3181769 від 17.03.2015 року відповідачем було створено для ОСОБА_2 значні негативні наслідки, у вигляді, неможливості реалізації ним своїх прав та законних інтересів, покладення на нього не визначених Законом обов'язків, тощо.
Статтею 6 КАС України, передбачено, що захисту в судовому порядку підлягають лише порушені права та інтереси особи, факт порушення прав та інтересів має бути підтверджений належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 69-71 КАС України.
Однак, позивачем не зазначено в чому саме виразилось порушення його прав та законних інтересів внаслідок листування з відповідачем та в чому саме, виразились негативні наслідки та несприятливі умови, спричинені діями ДФС України з приводу допущення описки.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2, що свідчить про необхідність скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №811/1017/15 - скасувати та прийняти нову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко