30.11.2015
Справа №127/18402/15-к
Провадження № 1-кп/127/1156/15
30 листопада 2015 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015020000000042 від 30.04.2015 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, українки, громадянки України, працюючої, освіта вища, не одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України, суд -
ОСОБА_4 працюючи на посаді фінансового директора та головного бухгалтера ДП «45 Експериментальний механічний завод», тобто будучи службовою особою згідно покладених на неї обов'язків та відповідаючи за фінансово-господарську діяльність, своєчасне перерахування обов'язкових платежів до бюджету зазначеного підприємства, упродовж січня 2014 року - березня 2015 року виконувала в першу чергу зобов'язання по сплаті податків та інші зобов'язання перед кредиторами ДП «45 Експериментальний механічний завод», а зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) сплачувала не в повному обсязі, що призвело з травня 2014 року по березень 2015 року до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в розмірі 3 032 743 грн.
Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною 8 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Згідно частини 12 цієї ж статті єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.
Отже, ДП «45 Експериментальний механічний завод», будучи роботодавцем, являлось платником єдиного внеску та було зобов'язане нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок незалежно від свого фінансового стану.
Згідно ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Однак, фінансовий директор та головний бухгалтер ДП «45 Експериментальний механічний завод» ОСОБА_4 , знаючи про існування недоїмки по сплаті єдиного внеску станом на 01.01.2014 в розмірі близько 2,6 млн. грн., а також про надходження коштів на рахунки та в касу підприємства в розмірах, достатніх для повної сплати недоїмки по єдиному внеску та своєчасній поточній сплаті нарахованого щомісяця єдиного внеску, з січня 2014 року по березень 2015 року не сплачувала в повній мірі недоїмку та зобов'язання по сплаті нарахованого єдиного внеску, а в першу чергу виконувала інші зобов'язання, що виникали внаслідок здійснення господарської діяльності підприємства, а саме: податки, комунальні платежі, придбання товарів і послуг, розрахунки з кредиторами, тощо.
Установлено, що внаслідок здійснення господарської діяльності на рахунки ДП «45 Експериментальний механічний завод», упродовж 2014 року надійшло близько 53,9 млн. грн., з яких фінансовим директором та головним бухгалтером ОСОБА_4 на погашення недоїмки, штрафів та пені по сплаті єдиного внеску помісячно протягом року перераховано лише 2 707 062 грн., при нарахованих 2 513 223 грн.
При цьому, за вказаний період на інші витрати, крім заробітної плати, перераховано близько 37,5 млн. грн., а залишок коштів на рахунках на кінець 2014 року становив 7 830 088 грн.
Аналогічно, протягом січня - березня 2015 року ОСОБА_4 помісячно на погашення недоїмки, штрафів та пені по сплаті єдиного внеску перераховано лише 600 187 грн., при нарахованих 519 520 грн., а на інші витрати, крім заробітної плати 9,3 млн. грн.
Тобто, протягом січня 2014 року - березня 2015 року ОСОБА_4 навмисно не сплачувала поточні платежі ДІЇ «45 Експериментальний механічний завод» по єдиному внеску, оскільки за рахунок перерахованих нею сум лише частково погашалась недоїмка по сплаті єдиного внеску, а інші кошти вона спрямовувала на інші цілі.
Навмисні дії фінансового директора та бухгалтера ДП «45 Експериментальний механічний завод» ОСОБА_4 призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування: упродовж 2014 року коштів в розмірі 2 513 223 грн., що в 4127 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на 2014 рік становив 609 грн.; упродовж січня-березня 2015 року коштів в розмірі 519 520 грн., що в 853 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на 2015 рік становить 609 грн.
Загалом, у період з січня 2014 року по березень 2015 року фінансовий директор та бухгалтер ДП «45 Експериментальний механічний завод» ОСОБА_4 ухилилась від сплати єдиного внеску в сумі 3 032 743 грн., що в 4980 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 212-1 КК України, тобто умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах.
В ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині визнала в повному обсязі за викладених в обвинувальному акті обставинах та заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, оскільки вона вину у вчиненні злочину визнала повністю та усунула заподіяну шкоду.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував, щодо заявленого ОСОБА_4 клопотання.
Суд вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.
При вирішенні вказаного клопотання суд приймає до уваги те, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи в співучасті. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатись, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні.
Відповідно до ст. 45 КК України вбачається, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується відповідними доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, активно сприяла розкриттю злочину, усунула заподіяну шкоду, що підтверджується відповідними доказами, що місяться у матеріалах справи та має на утриманні неповнолітню дитину, а тому суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання останньої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 372, КПК України, ст. 45 КК України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності передбаченою ч. 2 ст. 212-1 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015020000000042 від 30.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: