Справа №127/22728/15-к
Провадження №1-кп/127/1277/15
07 грудня 2015 року м. Вінниця
07 грудня 2015 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 01 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010000585 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Припять Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,-
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 146 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 146 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 31 січня 2015, приблизно о 12.15 годині, заздалегідь приготувавши газовий балончик «Терен-4» та замовивши автомобіль таксі марки «Рено Трафік» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_8 , разом із невстановленою особою чоловічої статі, без будь-яких об'єктивних ознак попередньої домовленості про вчинення якого-небудь кримінального діяння, з мотивів помсти по вказаному вище злочину, маючи умисел направлений на викрадення людини, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_6 . Коли двері відчинилися, то ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, за допомогою заздалегідь заготовленого газового балончика «Терен-4» один раз розпилив газ сльозоточивої та дратівної дії в область обличчя ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_4 , задля успішного виконання свого злочинного наміру, умисно наніс декілька ударів кулаками в область обличчя ОСОБА_9 , спричинивши цим самим тілесні ушкодження. Схопивши за одяг, всупереч волі потерпілого, який після отримання тілесних ушкоджень не міг чинити опір, ОСОБА_4 зі своїм товаришем витягнули ОСОБА_9 на вулицю, де невідомий товариш відмовився допомагати ОСОБА_4 , на що останній йому пригрозив фізичною розправою. Однак ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій умисно порушив основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які має кожна людина та закріплені в Конституції України стосовно ОСОБА_9 , а саме: ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21); кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (ст. 28), людина має право на свободу та особисту недоторканість (ст. 29); ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадів, передбачених Конституцією України (ст. 32); кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст.. 33) та всупереч нормам "Декларації про захист усіх осіб від насильницького зникнення" прийнятої резолюцією №47/33 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року (ратифікованої Україною 17.07.1997 року). При виході з під'їзду ОСОБА_10 був обмеженим в пересуванні через його утримання ОСОБА_4 , однак чинив опір, намагався вирватися та схопився за перило, на що ОСОБА_4 умисно наніс декілька разів кулаками в область тулуба потерпілого та за допомогою заздалегідь заготовленого газового балончика «Терен-4» один раз розпилив газ сльозоточивої та дратівної дії в область обличчя ОСОБА_9 , цим самим спричинив тілесні ушкодження та припинив опір потерпілого задля виконання свого злочинного наміру. В подальшому ОСОБА_4 , в присутності водія таксі та свого товариша, проти волі ОСОБА_9 , який після нанесених йому тілесних ушкоджень не міг чинити опір, відкрито заволодів ним (викрав людину) та заштовхав останнього до салону вказаного автомобіля, де утримував не даючи вільно вчиняти свої дії та фактично позбавив потерпілого, всупереч його волі, змоги вільного пересування та вибору місця перебування, продовжив наносити удари кулаками по тулубу потерпілого, висказуючи при цьому словесні погрози помсти по раніше вчиненому інциденту та подальшою фізичною розправою, а також наказав водієві таксі їхати до лісу, по дорозі придбати лопату, мотузку і чорний пакет, цим самим залякував ОСОБА_11 , однак рухаючись на перехресті вулиць Червоноармійська та Липовецька в м. Вінниці автомобіль о 13.20 год. був зупинений працівниками міліції.
Відповідно до висновку експерта №149 від 04.02.2015 вбачається, що у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох синців на верхніх повіках правого та лівого ока, синця в ділянці правої вушної раковини, двох підшкірних крововиливів на зовнішній поверхні ділянки лівого ліктьового суглобу та на передній поверхні лівого плеча, які утворилися від дії тупих твердих предметів та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 відмовились та зазначили, що претензій до нього не мають, про що надали письмову заяву. В судовому засіданні просили закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України в зв'язку з відмовою від обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив закрити кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 висловив думку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині обвинувачення відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125 КК України в зв'язку з заявою потерпілого та його законного представника, які від підтримання обвинувачення відмовились.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Пунктом 7 ч.1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною першою ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) КК України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується, крім іншого, за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто злочині на підставі ч. 1 ст. 477 КПК України віднесеному до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, суд, зважаючи на відмову потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника від обвинувачення, приймає рішення про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 477 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене 01.02.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010000585 в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125 КК України в зв'язку з відмовою потерпілого та його законного представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: