Справа № 152/1917/15-к
1-кс/152/174/15
10 грудня 2015 року Слідчий суддя Шаргородського районного суду
Вінницької області
ОСОБА_1 ,
при секретарі судового
засідання - ОСОБА_2 ,
з участю:
заявника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора,
встановив:
09.12.2015 року в провадження слідчого судді Шаргородського районного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора та цього ж дня, відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень, згідно із ст.35 КПК України, була передана слідчому судді ОСОБА_1 .
У скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк подання скарги та зобов'язати прокурора Шаргородського району ОСОБА_5 вручити повідомлення про підозру особам, котрі підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України, у кримінальному провадженні №12014020360000419.
Скаргу заявник мотивує тим, що на підставі його заяви 13.10.2014 року до ЄРДР за №12014020360000419 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.355 КК України. Досудове розслідування здійснюється слідчим СВ Шаргородського РВ УМВС ОСОБА_6 , процесуальне керівництво - прокурором ОСОБА_5 .
Досудове розслідування проводиться з порушенням, оскільки у заяві фігурують представники ПП «О.L. КАR» ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), тому він написав скаргу до районної прокуратури про не проведення в повному обсязі слідчих дій та порушення строків слідчим, на що отримано відповідь від 18.11.2014 року за №82-85-14.
09.12.2014 року він направив звернення до прокурора Вінницької області ОСОБА_11 , яке за належністю направлено до прокуратури Шаргородського району, тому виявилося безрезультатним.
30.03.2015 року ним направлено скаргу до Генеральної прокуратури України, яку надіслано до прокуратури Вінницької області, а звідти, в свою чергу, в районну прокуратуру.
Листом від 14.05.2015 року його повідомлено про те, що по кримінальному провадженню планується провести ряд слідчих дій.
19.06.2015 року він знову надіслав скаргу до Генеральної прокуратури України, проте жодної інформації про стан досудового розслідування не отримав, тому 28.10.2015 року звернувся до Генеральної прокуратури зі скаргою втретє.
Відповідь йому не надійшла.
В розпорядженні правоохоронних органів є достатні докази для підозри вказаних вище осіб у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, ще 13.10.2014 року ним надано копію розписки, копію акту приймання-передачі товару, диск, на якому містяться фотографії та аудіозапис. Але має місце навмисне затягування строків з метою уникнення кримінальної відповідальності винними особами.
Крім того, у вказаній ситуації важко визначити момент відліку десятиденного строку, передбаченого ч.1 ст.303 КПК України для подання скарги, оскільки бездіяльність прокурора є такою, що триває.
Під час судового розгляду скарги заявник ОСОБА_3 підтримав доводи скарги, уточнивши, що ним оскаржується бездіяльність прокурора Шаргородського району ОСОБА_5 , яка полягає у не повідомленні про підозру особам, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України у кримінальному провадженні №12014020360000419, зокрема - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 . Прокурор Шаргородського району ОСОБА_5 , не повідомивши вказаних осіб про підозру, маючи всі належні докази для цього, позбавляє його права захисту від кримінального правопорушення, вчиненого щодо нього 13.10.2014 року. Бездіяльність прокурора триває, тому строк для звернення із скаргою до слідчого судді пропущено з поважних причин.
Прокурор прокуратури Шаргородського району ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення скарги ОСОБА_3 , зсилаючись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014020360000419 триває, відбувалася заміна слідчого. Процесуальні рішення у кримінальному провадженні не приймалися слідчим, оскільки встановлюються та допитуються свідки. До того ж, ОСОБА_5 не є процесуальним прокурором у вказаному кримінальному провадженні, а є прокурором Шаргородського району, тому безпідставною є вимога про зобов'язання його вчиняти процесуальні дії або вчиняти процесуальні рішення у кримінальному провадженні. З наведених підстав просить у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження за скаргою та матеріали кримінального провадження №12014020360000419, вислухавши думку прокурора ОСОБА_4 , прийшов до наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та якими особами.
Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Пунктом 1 частини 1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодесом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником...
Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги (ч.2 ст.306 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З витягу з кримінального провадження №12014020360000419 вбачається, що 13.10.2014 року до ЧЧ Шаргородського РВ УМВС надійшла заява ОСОБА_3 про те, що у нього склалися цивільно-правові відносини з ПП «О.L. КАR», де він працював водієм, працівники ПП примушували його до виконання цивільно-правових зобов'язань, кваліфікація злочину - ч.1 ст.355 КК України (а.п.24, 28).
Особи, повідомлені про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України, відсутні (а.п.24, 28).
ОСОБА_3 на підставі заяви від 05.11.2014 року, залучений до кримінального провадження в якості потерпілого (а.п.27).
Слідчим у вказаному кримінальному провадженні на теперішній час є слідчий СВ Шаргородського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_15 , процесуальними прокурорами є ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , що підтверджується витягом із кримінального провадження (а.п.28) та постановою прокурора Шаргородського району ОСОБА_5 від 14.10.2014 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.п.29).
Таким чином, слідчий суддя встановив, що прокурор Шаргородського району ОСОБА_5 не є процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №12014020360000419, тому не є процесуальною особою, уповноваженою приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.
Главою 22 КПК України передбачено порядок повідомлення про підозру.
Частиною першою статті 277 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.1 ст.276 КПК України).
Крім того, слідчий суддя констатує той факт, що оголошення підозри, на чому наполягає ОСОБА_3 в скарзі, є процесуальним рішенням слідчого або процесуального прокурора, при прийнятті якого він є вільним.
Нормами КПК України не передбачено, що слідчий суддя має право втручатися у процесуальну діяльність слідчого або прокурора при проведенні досудового розслідування.
Так, частиною 1 ст.36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Частиною 4 ст.40 КПК України, встановлено, що слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.
До того ж, ч.5 ст.40 КПК України встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних підстав, забороняється.
Враховуючи, що при огляді матеріалів кримінального провадження №12014020360000419 встановлено, що процесуальні рішення з приводу заяви ОСОБА_3 не приймалися, то слідчий суддя вважає, що десятиденний строк звернення до слідчого судді, встановлений ч.1 ст.304 КПК України, не пропущено, тому підстави для його поновлення відсутні.
Пунктом 4 ч.2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи, що ОСОБА_5 є прокурором Шаргородського району, але не є процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №12014020360000419, а також враховуючи, що слідчий та процесуальний прокурор у кримінальному провадженні, в силу вимог ч.1 ст.36 та ч.5 ст.40 КПК України, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, то слідчий суддя не вбачає підстав для зобов'язання прокурора Шаргородського району ОСОБА_5 вручити підозру у вказаному кримінальному провадженні.
Відтак, скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 305, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Шаргородського
районного суду Вінницької області ОСОБА_1