печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19917/14-к
29 жовтня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, що подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ТОВ «Група Велес'на бездіяльність старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 ,яка полягає у неповерненні тимчасово вилучених речей та зобов'язання вчинити дії, -
Директор ТОВ «Група Велес» ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги, з урахуванням уточнень від 12.08.2014 (а.с. 126-131), ОСОБА_5 посилається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2014 старшим слідчим першого відділу СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 14.05.2014 було проведено обшук в складських приміщеннях ТОВ «Група Велес» за адресами: м. Київ вул. Деревообробна, 7, м. Київ, вул. Деревообробна, 8 та м. Київ вул. Чорногірська, 36, в ході обшуку за адресою м. Київ вул. Деревообробна, 7 серед іншого було вилучено 130 пар взуття марки «MAN.GO», яке в дійсності належить ПП «Лоріка-Комфорт».
В наступному, постановою старшого слідчого першого відділу СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 від 29.05.2014 згадані 130 пар взуття марки «MAN.GO» були визнані у справі речовими доказами, проте, за твердженням заявника, зазначене взуття не має ніякого відношення до кримінального провадження, арешт на зазначене майно у відповідності до вимог ст. ст. 169-171, 173 КПК України накладено не було, а відтак на нього розповсюджується режим тимчасово вилученого майна.
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 304-307 КПК України, заявник просить зобов'язати старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 повернути йому, як директору ТОВ «Група Велес», тимчасово вилучене майно, а саме 130 пар взуття марки «MAN.GO».
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги скарги, просила задовольнити скаргу з наведених підстав, з урахуванням уточненої скарги та зобов'язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно, а саме 130 пар взуття марки «MAN.GO».
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вилучені під час обшуку речі та предмети входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі слідчого судді, а відтак зазначені предмети у відповідності до вимог ст. 236 КПК України не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення, просив відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 в обґрунтування доводів скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали судового провадження, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2014 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 7, з метою відшукування та вилучення незаконно здобутих товарно-матеріальних цінностей, в тому числі взяття марки «MAN.GO» ( а.с.158-163).
Під час обшуку 14.05.2014 в складських приміщеннях ТОВ «Група Велес» за адресою м. Київ вул. Деревообробна, 7 серед іншого було вилучено 130 пар взуття марки «MAN.GO», що підтверджується фактичними даними відповідного протоколу (а.с. 154-157).
Постановою старшого слідчого першого відділу СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 від 29.05.2014 130 пар взуття марки «MAN.GO» були визнані у справі речовими доказами.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
Оскільки в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2014 прямо надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукування та вилучення взяття марки «MAN.GO», яке і в наступному було вилучено під час проведення обшуку 15.04.2014, зазначене майно у відповідності до вимог ст. 236 КПК України не є тимчасово вилученим майном і на нього не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
За таких обставин доводи скарги є безпідставними, а посилання ОСОБА_5 на неправдивість свідчень ОСОБА_7 щодо походження взуття марки «MAN.GO» та його дійсного власника, взагалі не має жодного правового значення для вирішення скарги по суті.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги та керуючись ст. ст. 303, 305-307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ТОВ «Група Велес» на бездіяльність старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 ,яка полягає у неповерненні тимчасово вилучених речей та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1