печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3799/14-к
22 травня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 14.02.2014 про закриття кримінального провадження, яке було внесене до ЄРДР за №42013100200000230. Згідно оскаржуваної постанови у 2007 році, ОСОБА_3 , перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_5 , було придбано спільно однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В 2013 році ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про розподіл спільного майна подружжя. 10.09.2013 вона прийшла до свого помешкання, та виявила, що замки до вищевказаної квартири змінені, у зв'язку з чим, звернулась до районного відділу міліції про перешкоджання користування житлом. Того ж дня, потрапивши до квартири, вона виявила, що все її майно викрадено. 13.09.2013 ОСОБА_3 зателефонував дільничний райвідділу та повідомив, що її майно перебуває в ТОВ «Зараз» житлового комплексу Чайка. Прибувши до житлового комплексу, вона з'ясувала, що 09.09.2013 працівниками ТОВ «Зараз», спільно з новим власником квартири ОСОБА_6 , його адвокатом ОСОБА_7 , за участю дільничного Києво-Святошинського РВ ОСОБА_8 , проведено огляд за її місцем проживання, та вилучено її особисті речі, які поміщено до приміщення ТОВ «Зараз» на зберігання, та змінено замки у вищевказаній квартирі. Цього дня вона отримала особисті речі від працівників ТОВ «Зараз», однак серед них були відсутні золоті прикраси на загальну суму 47 500 грн.
В обґрунтування доводів скарги скаржник посилається на те, що постанова винесена передчасно, без з'ясування всіх обставин провадження, які суттєво впливають на прийняття рішення, відсутнє посилання на мотиви, з яких прокурор взяв до уваги одні докази, та відкинув інші.
В судовому засіданні скаржник подану скаргу підтримала у повному обсязі, з наведених в ній підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 стаття 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що прокурор, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без участі прокурора в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42013100200000230 за заявою ОСОБА_3 про вчинення дільничним інспектором міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 , кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162, ч.1 ст.365 КК України.
Слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 14.02.2014 було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42013100200000230.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ст. 110 КПК України в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Оскаржувана постанова не містить належного викладення змісту обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотивів прийнятого рішення та їх обґрунтування.
Як вбачається з матеріалів провадження, до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області надійшла заява ОСОБА_3 про наявність в діях дільничного інспектора міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 , кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 162, 356, 365, 185 КК України.
За результатами проведеної перевірки по заяві ОСОБА_3 слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області винесено постанову від 14.02.2014 про закриття кримінального провадження №42013100200000230.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/27084/13-к від 12.12.2013 було скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області від 20.11.2013 про закриття кримінального провадження №42013100200000230, в зв'язку з тим, що слідчим не в повній мірі з'ясовано всі обставини, зазначені в заяві ОСОБА_3 .
Окрім цього, в зазначеній ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказано, в чому саме полягає неповнота дослідження обставин кримінального провадження.
Однак слідчий, приймаючи вказане рішення, зазначені недоліки не усунув.
Так, слідчим і не встановлено на підставі яких наказів, розпоряджень, судових рішень дільничний міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 здійснював охорону громадського порядку за місцем проживання ОСОБА_3 ,чи належала квартира за вказаною адресою до дільниці зазначеної службової особи, у зв'язку з чим сприяв ОСОБА_6 в незаконному виселенні її з квартири.
Не допитано керівників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області на предмет того, чи надавали вони вказівку дільничному міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 на проведення охорони громадського порядку за вказаною вище адресою, не долучено з цього приводу відповідних документів. В матеріалах провадження також відсутній наказ про призначення ОСОБА_8 на відповідну посаду, та відсутнє розпорядження про розподіл службових обов'язків між дільничними Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Поверхнево допитано самого дільничного міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 з приводу юридичних підстав здійснення охорони громадського порядку за місцем проживання ОСОБА_3 .
Не з'ясовано, де перебували золоті прикраси, чому прикраси не були занесені до акту огляду квартири, та чому останній належним чином не забезпечив схоронність належного ОСОБА_3 майна.
Не допитано ОСОБА_8 і з приводу того, де, та за яких обставин ОСОБА_6 чи інша особа звернулись до нього щодо охорони громадського порядку, з урахуванням того, що заявник посилається на ту обставину, що на момент проведення огляду квартири дільничний ОСОБА_8 не обслуговував за розподілом обов'язків територію, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 та перебував у товариських стосунках з ОСОБА_5 ..
Досудовим розслідуванням також не встановлено, чи звертався ОСОБА_6 до Києво-Святошинського РВ УМВС України в Київській області з заявою про забезпечення охорони громадського порядку за адресою: АДРЕСА_1 , а також не долучено відповідних документів з відповідними резолюціями керівництва Києво-Святошинського РВ УМВС України в Київській області.
Слідчим під час проведення досудового розслідування належним чином не враховано обставини, викладені в заяві ОСОБА_3 , їм не дано належної юридичної оцінки, не враховано її посилання на те, що внаслідок незаконних дій працівника правоохоронного органу останній спричинено шкоду на загальну суму 47500,00 грн., істотно порушено право на житло та на проживання, передбачені Конституцією України.
Необґрунтоване рішення за наслідками неповного досудового розслідування згідно вимог ст. 110 КПК України не можна вважати таким, що винесене на законних підставах.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.
Зважаючи на те, що під час винесення оскаржуваного рішення слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області порушено вимоги кримінального процесуального закону, скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області від 14.02.2014 - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101, 284, 303, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №42013100200000230 від 14.02.2014 - задовольнити.
Постанову слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №42013100200000230 від 14.02.2014 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42013100200000230 повернути до прокуратури Київської області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1