Справа № 761/36102/15-ц
Провадження № 6/761/1003/2015
Іменем України
09 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Піхур О.В.
при секретарі: Гаркуша Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві К.П. Савчук, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, -
У грудні 2015 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із даним поданням.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист Дарницького районного суду м. Києва № 2-7266/09 від 08.01.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення донькою повноліття. Виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа відкрито 11.03.2014 року. В порядку примусового виконання виконавчого листа встановлено, що згідно відповіді ДПС України від 24.03.2014 року боржник працює в ТОВ «Гледфарм ЛТД», за адресою: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, будинок 6. 26.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку разом з оригіналом виконавчого листа направлено до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві за місцем роботи боржника. 03.10.2014 року виконавчий лист Дарницького районного суду м. Києва № 2-7266/09 від 08.01.2010 відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві повернутодо відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у зв'язку з тим, що 27.08.2014 боржник звільнився з ТОВ «Гледфарм ЛТД». 03.10.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження. Станом на 01.10.2015 року існує заборгованість по сплаті ОСОБА_1 аліментів на загальну суму 58442,06 грн. та боржником на користь стягувача не сплачуються, у зв'язку з повним ігноруванням останнім рішення суду.
Тому, заявник просив суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІДН НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 - до виконання зобов'язань за рішенням суду.
У судове засідання старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві К.П. Савчук не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 377-2 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві перебуває виконавче провадження № 44949162 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7266/09, виданого 08.01.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва по справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення донькою повноліття.
03.10.2014 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а копію постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома.
Як вбачається з матеріалів подання, 21.09.2015 року старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку було надіслано для виконання та для відома Управління ДАІ ГУ МВС України м. Києва та боржнику.
Як зазначає старший державний виконавець, станом на 01.10.2015 року існує заборгованість по сплаті ОСОБА_1 аліментів на загальну суму 58442,06 грн. та боржником на користь стягувача не сплачуються, у зв'язку з повним ігноруванням останнім рішення суду.
Так, положеннями п. 18 ч.2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
З урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом України 01.02.2013 року у аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, «Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково».
Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. (п. 4.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій Затверджено Наказ Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5).
Підтвердження про отримання копії постанови від 03.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження боржником суду не надано.
Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України).
При розгляді даної справи старшим державним виконавцем не доведено, що боржник свідомо вчиняє дії, спрямовані на невиконання обов'язку у виконавчому провадженні та не надано докази того, що боржником отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання старшого державного виконавця є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 223, 294, 377-1, 377-2 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві К.П. Савчук, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя