ун. № 759/5976/15-к
пр. № 1-кп/759/411/15
11 грудня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
та обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12015100080001540, відносно обвинуваченої
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше засудженої:
- 05.02.1996 р. Подільським районним судом м.Києва за ст.ст. 140 ч.3, 229-6 ч.1, 140 ч.1 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;
- 18.06.1999 р. Броварським міським судом Київської обл. за ст.ст. 196-1 ч.2, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 05.07.2002 р. Подільським районним судом м. Києва за ст.ст. 15, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 02.12.2009 р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; - 29.11.2013 р. Оболонським районним судом м. Києва за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; - 26.12.2013 р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
- 13.01.2015 р. Подільським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 30.04.2015 р. Подільським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 01.07.2015 р. Оболонським районним судом м.Києва за ст. ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України,-
встановив:
Обвинувачена ОСОБА_8 18.02.2015 року, приблизно о 18 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні загальної їдальні стаціонарного відділення «Дитяча гематологія» клініки «Національний науковий центр радіаційної медицини», розташованої по пр-ту Перемоги, 119/121 в м. Києві, намагалась повторно, таємно викрасти чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_7 , на загальну суму 1495 грн., але не довела злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Так, обвинувачена ОСОБА_8 , 18.02.2015 року, приблизно о 18 год., знаходячись біля будівлі клініки «Національний науковий центр радіаційної медицини», розташованої по пр-ту Перемоги, 119/121 в м.Києві, вирішила повторно, незаконно, таємно заволодіти майном потерпілої ОСОБА_7 .
З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, обвинувачена ОСОБА_8 , зайшовши до будівлі вищевказаної клініки, піднялась по сходах на 2 поверх, де розташовано стаціонарне відділення «Дитяча гематологія», підійшла до вхідних дверей їдальні та, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 залишила ключ в замку, зайшла до приміщення загальної їдальні та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, намагалась таємно викрасти мікрохвильову піч «LG» MS-2347, дійсна ринкова вартість якої становить 1462 грн., яку поклала у викрадену нею матерчату сумку, дійсна ринкова вартість якої згідно висновку експерта від 24.02.2015 р., складає 33 грн., які належать потерпілій ОСОБА_7 .
Виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитись ним, обвинувачена ОСОБА_8 довести злочин до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками охорони клініки «Національний науковий центр радіаційної медицини» разом з наявним при ній чужим майном, яке вона намагалась викрасти.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою винність в скоєнні інкримінованого їй складу злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України визнала повністю, щиросердно розкаялась і підтвердила суду обставини скоєння нею злочину, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочину.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_8 свою винність в скоєнні інкримінованого їй складу злочину визнала повністю та не оспорює фактичні обставини справи, то суд, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами обвинуваченої та потерпілої ОСОБА_7 , яка показала суду, що в неї тяжко хвора дитина, з якою вона довгий час знаходиться на лікуванні у відділенні «Дитяча гематологія» клініки «Національний науковий центр радіаційної медицини», приблизно у грудні 2014 р. за її проханням волонтери подарували їй мікрохвильову піч моделі «LG» MS-2347, яку вона поставила в загальній їдальні на другому поверсі. 18.02.2015 р. приблизно о 17 год. вона заходила до їдальні, де розігрівала дитині їжу, а вийшовши з їдальні, вона зачинила двері на ключ, який залишила у замку та пішла до палати. Приблизно о 19 год. вона почала шукати ключ, щоб відчинити приміщення їдальні, однак двері були зачинені та ключа в дверях не було. Через деякий час їй стало відомо, що раніше незнайома їй жінка зайшла до їдальні та намагалась викрасти мікрохвильову піч, але була затримана охоронцями. Крім того, обвинувачена намагалась викрасти належну їй сумку матерчату у клітинку, яку використовували для сміття та яка стояла на шостому поверсі лікарні. Речі, які намагалась викрасти обвинувачена ОСОБА_8 їй повернуті, матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_8 вона не має.
Таким чином, суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що винність обвинуваченої ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України, доведена повністю і кваліфікація її дій за ст.ст.15 ч. 2, ст. 185 ч.2 КК України є правильною, так як вона вчинила закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_7 , однак не довела злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , згідно з вимогами ст.ст. 50 та 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, визнання обвинуваченою своєї вини, щиросердне розкаяння в скоєному, її відношення до скоєного, дані про її особу, яка на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судима, і вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає, що її виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_8 вчинила злочин після постановлення щодо неї вироку 13.01.2015 р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, яким вона засуджена до 3 років 1 місяця позбавлення волі, невідбуте покарання за яким частково приєднане ОСОБА_8 на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного їй вироком Подільського райсуду м.Києва від 30.04.2015 року, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України вироком Оболонського районного суду м.Києва від 01.07.2015 року їй призначено покарання, за сукупністю вироків, з врахуванням вироку Подільського районного суду м.Києва від 30.04.2015 року, яким вона засуджена за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, а тому суд вважає за необхідне, до покарання, призначеного за новим вироком, часково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 01.07.2015 року відповідно до ч.1 ст. 71 КК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд , -
ОСОБА_8 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 с. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_8 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 01.07.2015 року і остаточне покарання призначити у вигляді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 18.06.2015 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання час знаходження ОСОБА_8 в Київському СІЗО з часу фактичного затримання з 21.03.2015 року по 18.06.2015 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО.
Речові докази по справі - мікрохвильову піч «LG» MS-2347, сумку матерчату в клітинку, передані під розписку потерпілій ОСОБА_7 - залишити потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1