печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36320/14-к
05 грудня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у закритому судовому засідання клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 про дозвіл на затримання
Старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу органу досудового розслідування на затримання підозрюваного ОСОБА_5 23.08.1968 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні ГСУ МВС Укоаїни перебувають матеріали досудового розслідування за № 12014000000000290 від 21.07.2014 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України.
24.11.2014року відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.260 КК України.
У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_5 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 24.11.2014 у день його складення, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, ОСОБА_5 переховується від органів досудового слідства .
На даний час місце перебування ОСОБА_5 не встановлено, за місцем проживання він відсутній. Зазначене підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи викладене є підстави вважати, що ОСОБА_5 не буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 , слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, щодо нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин більш м'які, передбачені ст.176 КПК України, запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підставі викладеного, з метою забезпечення припинення злочинної діяльності ОСОБА_5 , виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням даних про його особу, орган досудового слідства вважає необхідним затримати підозрюваного з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя, вирішуючи клопотання слідчого відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 188 КПК України України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних та під час розгляду клопотання прокурором не було доведено те, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, крім того відсутні дані про те, що особа в даний час переховується від органів досудового розслідування.
Викладені у клопотанні обставини щодо можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду не підтверджені належними доказами та в доданих до клопотання матеріалах відсутні.
Також слід враховувати, що посилання слідчого та прокурора на неможливість встановлення місця перебування підозрюваного не є достатньо обґрунтованим.
Згідно ст. 42. КПК України 1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.{Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Застосування затримання безпосередньо пов'язане з обмеженням права людини на свободу та особисту недоторканність. Тому не випадково процесуальні норми, що регламентують порядок і строки затримання, закріплено Конституцією України та низкою міжнародно-правових актів, зокрема Загальною декларацією прав людини (1948 р.), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (1966 р.), конвенціями ООН проти катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів повод ження та покарання (1984 р.), про права дитини (1989 р.) та ін.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленого законом; законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
З огляду на те, що заходи визначені КПК України з боку органів досудового розслідування не були ефективними щодо спроби встановити місце перебування особи та пред'явлення їй підозри, зі змінами передбаченими ст.42 КПК України , а наведені в клопотанні обставини щодо переховування не підтверджені належними доказами.
Крім того надане поштове відправлення не може бути прийняте до уваги , оскільки у м.Донецьк пересилання пошти не здійснюється , та слідчим не вжито заходів для вручення у спосіб,передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для надання дозволу на затримання, з метою недопущення порушень прав підозрюваної особи та дотримання процедури законності прийняття рішення.
Відтак, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 177, 188, 189, 190, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Взадоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 про дозвіл на затримання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її огошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1