Справа180/2189/15-к
15 грудня 2015 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Марганець кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2002 року народження, не інвалід, пацює в КП «Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганець», спеціаліст, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_7 16.04.2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин проходив поблизу будинку АДРЕСА_2 , де побачив на вулиці малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Підійшов до них та, з'ясувавши їх прізвища, наніс ОСОБА_4 удар правою рукою в область обличчя - лобу. Після чого схопив потерпілого рукою за шию та, притиснувши до стіни будинку АДРЕСА_2 , при цьому, утримуючи руку на шиї, ударив голову ОСОБА_4 об стіну, в результаті чого спричинив малолітньому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Органом досудового розслідування та прокурором дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України - спричиння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду пояснив, що 15.04.2015 року його син прийшов додому побитий й розповів, що у нього в школі виник конфлікт з ОСОБА_4 , який намовив двох своїх друзів, й вони разом підкараулили його сина та побили. Наступного дня, 16.04.2015 року, приблизно о 15:00 годині він з двома колегами по роботі повертався з роботи, і поблизу будинку № 16 Східного кварталу побачив двох хлопців, віком як його син, підійшов до них і спитав, з якої вони школи, та як їх прізвища. Почувши, що перед ним ОСОБА_4 , сказав іншому хлюпцю йти додому, а ОСОБА_4 схопив за комір ззаду, трухонув, накаричав, після чого останній став плакати, просити пробачення, зателефонував матері. ОСОБА_4 він не бив, лише струсонув, оскільки був дуже злий на потерпілого за те, що той протягом всього навчального року тероризував його сина. Увечері того ж дня йому зателефонував вітчим ОСОБА_4 й запропонував поспілкуватися. Приблизно з 17:00 години до 18:00 години він прийшов додому до ОСОБА_4 і попросив пробачення за те що сталося.
По факту вчиненого злочину судом досліджені докази, а саме:
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеного оперуповноваженим СКР Марганецького МВ ОСОБА_10 21.04.2015 року за усною заявою ОСОБА_5 , яка мешкає по АДРЕСА_3 , 16.04.2015 року приблизно о 15:00 годині по вул.Перспективній в м.Марганець ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження її сину ОСОБА_4 .
Згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 82, складеного за результатами судово-медичного обстеження ОСОБА_4 в період з 17.04.2015 року по 20.04.2015 року, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме: синець на правій щоці, набряк м'яких тканин і синець на його тлі у лобній області праворуч, набряк м'яких тканин і синець на його тлі в проекції лівого кута нижньої щелепи з переходом на передвушну область, струс головного мозку. Вищеозначені тілесні ушкодження в даному випадку розглядаються у сукупності як єдина черепно-мозкова травма і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).
Також виявлені тілесні ушкодження у вигляді п'яти внутрішньо шкіряних крововиливів на задній поверхні шиї і двох саден на передній поверхні шиї праворуч.
Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Враховуючи морфологічні ознаки тілесних ушкоджень (колір, характер контурів синців, характер дна саден), а також дані наданих медичних документів, давність утворення виявлених тілесних ушкоджень становить близько 1 доби до судово-медичного обстеження та може відповідати подіям 16.04.2015 року.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, складеного слідчим Марганецького МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, 08.06.2015 року у присутності понятих свідок ОСОБА_8 за допомогою манекена людини продемонстрував, як ОСОБА_7 ударив кулаком правої руки в область обличча, як схопив руками за шию, як вдарив голову ОСОБА_4 об стіну (а.с.63-66).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, складеного слідчим Марганецького МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, 09.06.2015 року у присутності понятих свідок ОСОБА_9 за допомогою манекена людини продемонстрував, як ОСОБА_7 ударив кулаком правої руки в область обличча, як схопив руками за шию, як вдарив голову ОСОБА_4 об стіну, та ударив ОСОБА_4 у живіт (а.с.67-70).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, складеного слідчим Марганецького МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, 09.06.2015 року у присутності понятих потерпілий ОСОБА_4 за допомогою манекена людини продемонстрував, як ОСОБА_7 ударив кулаком правої руки в область обличча - лоба, як схопив руками за шию, як вдарив близько п'яти разів голову ОСОБА_4 об стіну, та як ударив один раз кулаком правої руки у живіт (а.с.71-74).
Згідно висновку експерта Марганецького міжрайонного відділення КЗ «Марганецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 151-Е ОСОБА_11 спричинено закриту черепно-мозкову травму, а саме - синець на правій щоці, набряк м'яких тканин і синець на його тлі в лобній області праворуч, набряк м'яких тканин і синець на його тлі в проекції лівого кута нижньої щелепи з переходом на передвушну область, струс головного мозку, п'ять внутрішньо шкіряних крововиливів на задній поверхні шиї і 2-х саден на передній поверхні шиї праворуч, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).
В судовому засіданні допитані потерпілий, законний представник потерпілого та свідки.
Потерпілий ОСОБА_4 розповів суду, що приблизно в середині квітня 2015 року, коли він з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прямував додому, до нього підійшов ОСОБА_7 , спитав як їх прізвища і де вони навчаються, а, отримавши відповідь, ударив ОСОБА_8 по обличчу, а потім підійшов до нього, і ударив по лобі, а потім взяв за горло, притиснув до стіни, душив приблизно 10 секунд, а потім бив головою об стіну десь п'ять разів. Після того нагнув, ударив у живіт. Потім повів його в бік дитячого садочку № 20, тримав за шию ззаду, трусив і казав, що це останнє попередження і щоб вони не підходили до ОСОБА_12 . Після того взяв у нього телефон і подзвонив його матері. Свідок також розповів, що у нього склалися не дуже дружні стосунки з ОСОБА_13 .
Законний представник - матір потерпілого ОСОБА_5 суду пояснила, що 16.04.2015 року з телефону її сина, ОСОБА_14 , подзвонив ОСОБА_7 , кричав, що це останнє попередження. Вона відповіла, що вживе заходів. Зразу після шістнадцятої години додому прийшов ОСОБА_15 , він був дуже наляканий, розповів, що його бив ОСОБА_7 . На обличчі сина були сліди побиття, на шиї садна. Наступного дня вона з сином пішла до судмедексперта, який надав висновок про спричинення її сину легких тілесних ушкоджень. Обвинувачений дійсно 16.04.2015 року приходив до них додому, але він не усвідомлював тяжкості вчиненого.
Свідок ОСОБА_16 , вітчим потерпілого, суду пояснив, що півроку тому, дату не пам'ятає, ОСОБА_15 прийшов додому з синцями на задній поверхні шиї та на обличчі і розповів, що його побив ОСОБА_7 . Після того він зателефонував обвинуваченому й викликав його на розмову. ОСОБА_7 наполягав на тому, що не чіпав ОСОБА_15 . Також свідок пояснив, що до того дня на дитині не було ніяких синців.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 йшов додому, по дорозі побачив ОСОБА_7 і повідомив ОСОБА_14 про те, що це батько ОСОБА_12 . Обвинувачений підійшов до них, запитав, як їх звати і де вони навчаються, а потім вдарив його у підборіддя і сказав, щоб він більше не слухав ОСОБА_14 . Після того підійшов до останнього, вдарив його по лобі. Що після цього відбувалося, він не бачив, оскільки ОСОБА_7 затуляв ОСОБА_14 своїм тілом. Згодом ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_15 двічі у живіт і повів його в бік вулиці Проектної, а він з ОСОБА_17 пішов слідом. Свідок також зазначив, що з ОСОБА_13 вони ніколи не билися, лише сварилися.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він працює разом з ОСОБА_7 . В квітні місяці після обіду разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_19 прямували від колишнього дитячого садка № НОМЕР_1 на Східному кварталі в напрямку вулиці Паркової. ОСОБА_7 побачив двох хлопців, попросив його почекати і підійшов до хлопців. ОСОБА_7 розмовляв з ними приблизно 10 хвилин, один раз доторкнувся до одного з хлопців, але ні в якому разі не бив. Також свідок зазначив, що стояв разом з ОСОБА_19 осторонь, приблизно за 25-30 метрів до ОСОБА_7 ..
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні надав аналогічні показання. Лише додатково зазначив, як обвинувачений схопив ОСОБА_4 за куртку та кілька разів струсонув його. Про що ОСОБА_7 розмовляв з ОСОБА_4 , він не чув.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона працює вчителем англійської мови НВК «Ліцей № 10» та є класним керівником ОСОБА_4 16.04.2015 року вона знаходилася у лікарні і між 16:00 годиною та 17:00 годиною їй подзвонила мама ОСОБА_14 і повідомила про те, що його побив батько ОСОБА_12 . Свідок зазначила, що стосунки в класі між дітьми дружні, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 навчаються добре, активні, доброзичливі, нічого поганого про них сказати не може. Ніяких конфліктних ситуацій між ними не бачила, бійок тим більше. Ні батько, ні мати ОСОБА_12 не зверталися до неї зі скаргами на поведінку ОСОБА_23 .
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази та висновки судово-медичної експертизи під час судового розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, а його дії належить кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України.
Викладені в обвинувальному акті обставини підтверджуються поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , показаннями свідка ОСОБА_8 , наданими суду протоколами проведення слідчих експериментів за участю потерпілого та свідків, які показали механізм спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень обвинуваченим, а також висновками судово-медичної експертизи.
Суд ставиться критично до показань свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , оскільки останні знаходилися на значній відстані від обвинуваченого та потерпілого, розмовляли між собою, і, як зазначили під час допиту, не весь час слідкували за конфліктом між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Зауваження захисника про те, що потерпілий після інціденту пішов не додому, хоча знаходився поблизу і, з його слів, погано себе почував, а до бабусі, і що в період з моменту розмови з ОСОБА_7 і до того як потерпілий повернувся додому, він міг побитися ще з кимось, суд не приймає до уваги, оскільки ніяких доказів, які б підтверджували ймовірність даного припущення, стороною захисту не надано.
Положеннями ч.2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Також, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує те, що злочин, який вчинив останній, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітнього.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує його відношення до вчиненого, дані про його особу, те що він раніше не судимий, працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання та місцем роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
Суд також враховує думку потерпілого та його законного представника, які вважають, що обвинувачений заслуговує на покарання, але просили його суворо не карати.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги кримінального закону і передбачені цим законом санкції, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1