Справа № 183/4764/15
№ 2/183/2721/15
10 грудня 2015 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, за участю третьої особи - Міністерства Оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинення дій -
встановив:
в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому позивачі згідно з уточненим позовом просили:
скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 224 від 15 січня 2015 року щодо відмови в передачі в приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яку останні займають на підставі ордеру № 558 від 25 грудня 1990 року на території військового містечка;
визнати право на приватизацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, прийняти рішення про передачу в приватну власність квартири, яку позивачі займають на підставі ордеру № 558 від 25 грудня 1990 року на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, вжити всіх інших належних та достатніх заходів щодо приватизації зазначеної квартири та передати вказану квартиру в приватну власність, оформивши належним чином свідоцтво на право власності на цю квартиру згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 1999 року.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська № 224 від 15 січня 2015 року щодо відмови в оформленні переданні в приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Визнано право на приватизацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на умовах найму на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року. присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 60 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2015 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі в зв'язку з відсутністю в резолютивній частині рішення висновку суду щодо позовних вимог про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, прийняти рішення про передачу в приватну власність квартири, яку позивачі займають на підставі ордеру № 558 від 25 грудня 1990 року на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 та передачу вказаної квартири в приватну власність позивачам із оформленням відповідного документу.
В судове засідання з розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали, що у відповідності до ч.3 ст.220 ЦПК України не є підставою для неможливості розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши матеріали справи, суд вбачає наявність підстав для ухвалення додаткового рішення виходячи з наступного.
Згідно з п.2 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.
Під час дослідження матеріалів справи, встановлено відсутність в резолютивній частині рішення суду висновку щодо позовної вимоги, заявленої в уточненому позові про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, прийняти рішення про передачу в приватну власність квартири, яку позивачі займають на підставі ордеру № 558 від 25 грудня 1990 року на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 та передачі вказаної квартири в приватну власність з оформленням належним чином свідоцтва на право власності на квартиру згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 1999 року.
Так, з мотивувальної частини рішення /абз.38-42/ вбачається, що судом досліджено питання щодо означеної позовної вимоги, з приводу якої сторони у відповідності до описової частини рішення подавали докази і давали пояснення. Судом здійснено висновок про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню і наявна необхідність захисту порушеного права позивачів шляхом зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на умовах найму на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року, тобто орган приватизації фактично повинен повторно розглянути заяву позивачів.
З урахуванням викладеного, вбачається наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі для вирішення питання стосовно позовної вимоги про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як органу приватизації, прийняти рішення про передачу в приватну власність квартири, яку позивачі займають на підставі ордеру № 558 від 25 грудня 1990 року на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання передачі вказаної квартири в приватну власність з оформленням належним чином свідоцтва на право власності на квартиру згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року, яким необхідно відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Внаслідок викладеного, керуючись ст. 215, 220 ЦПК України, суд -
вирішив:
доповнити абзац 1 резолютивної частини рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року у справі № 183/4764/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, за участю третьої особи - Міністерства Оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинення дій, додавши після словосполучення: «та зобов'язання вчинення дій - задовольнити» словом «частково».
Доповнити резолютивну частину рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року у справі № 183/4764/15 абзацом 5 наступного змісту: «В задоволенні іншої частини позову - відмовити.».
В зв'язку з ухваленням додаткового рішення, абзаци 5-8 резолютивної частини рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року у справі № 183/4764/15 вважати абзацами 6-9.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.О. Парфьонов