Справа № 403/15635/12
Провадження № 2/200/1094/13
28 травня 2013 року Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровська
складі:
головуючого судді - Циганкова В.О.
при секретарі - Сабій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська міська рада про визнання права власності на самочинне будівництво та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - Дніпропетровська міська рада, Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на самочинне будівництво, -
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з цивільним позовом до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська міська рада, у якому з урахуванням уточнень просив:
1) визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок № 18-А (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м.Дніпропетровську:
літ. В-1 - загальною площею 23,5 кв.м., житловою площею 8,5 кв.м., який складається з: 1 - коридор площею 4,3 кв.м.; 2 - веранда площею 4,2 кв.м.; 3 - житлова площею 8,5 кв.м.; 4 - кухня площею 6,5 кв.м.;
літ. .в'-1 - прибудова площею 4,9 кв.м.;
літ. .в”-1 - прибудова площею 5,0 кв.м.;
літ. .в - вхід до підвалу площею 3,4 кв.м.;
літ. .п/д В-1 - погріб площею 10,8 кв.м.;
№ 1,2, І, к-1/2 - огорожі, споруди,
для подальшої реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України без додаткових актів введення в експлуатацію;
2) визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м.Дніпропетровську:
літ. А-1, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м.,, який складається з: 1 - кухня площею 11,1 кв.м.; 2 - житлова площею 8,9 кв.м.; 3 - житлова площею 13,8 кв.м.; 4 санвузол площею 4,3 кв.м.;
літ. Б-1, загальною площею 101,0 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., який складається з: І - підвал площею 4,2 кв.м.; ІІ - підвал площею 14,4 кв.м.; ІІІ - підвал площею 6,8 кв.м.; 1 - коридор площею 4,0 кв.м.; 2 - санвузол площею 5,6 кв.м.; 3 - житлова площею 9,8 кв.м.; 4 - житлова площею 8,8 кв.м.; 5 - житлова площею 8,0 кв.м.; 6 - житлова площею 23,1 кв.м.; 7 - житлова площею 8,6 кв.м.; 8 - кухня площею 7,7 кв.м.;
літ. Б'-1 - прибудова площею 22,5 кв.м.;
літ. п/дБ - підвал площею 30,5 кв.м.;
літ. .б - вхід до підвалу площею 2,9 кв.м.;
літ. .б' - ганок площею 4,8 кв.м.;
літ. К - сарай площею 44,0 кв.м.;
літ. Л - сарай площею 8,5 кв.м.;
літ. М - сарай тимчасовий площею 6,3 кв.м.;
літ. Н - навіс площею 5,9 кв.м.;
літ. О - навіс площею 6,6 кв.м.;
літ. П - навіс площею 28,2 кв.м.;
літ. З - душ площею 2,4 кв.м.;
літ. Ж - вбиральня;
№ 1-14,І - огорожі, споруди,
для подальшої реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України без додаткових актів введення в експлуатацію.
На адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська також надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - Дніпропетровська міська рада, Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, у якій позивач за зустрічним позовом просив:
1) відмовити у задоволені позовних вимог які зазначені у первісному позові;
2) визнати право приватної власності за ОСОБА_2 на індивідуальний житловий будинок № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м.Дніпропетровську:
літ. А-1, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м.,, який складається з: 1 - кухня площею 11,1 кв.м.; 2 - житлова площею 8,9 кв.м.; 3 - житлова площею 13,8 кв.м.; 4 санвузол площею 4,3 кв.м.;
літ. Б-1, загальною площею 101,0 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., який складається з: І - підвал площею 4,2 кв.м.; ІІ - підвал площею 14,4 кв.м.; ІІІ - підвал площею 6,8 кв.м.; 1 - коридор площею 4,0 кв.м.; 2 - санвузол площею 5,6 кв.м.; 3 - житлова площею 9,8 кв.м.; 4 - житлова площею 8,8 кв.м.; 5 - житлова площею 8,0 кв.м.; 6 - житлова площею 23,1 кв.м.; 7 - житлова площею 8,6 кв.м.; 8 - кухня площею 7,7 кв.м.;
літ. Б'-1 - прибудова площею 22,5 кв.м.;
літ. п/дБ - підвал площею 30,5 кв.м.;
літ. .б - вхід до підвалу площею 2,9 кв.м.;
літ. .б' - ганок площею 4,8 кв.м.;
літ. К - сарай площею 44,0 кв.м.;
літ. Л - сарай площею 8,5 кв.м.;
літ. М - сарай тимчасовий площею 6,3 кв.м.;
літ. Н - навіс площею 5,9 кв.м.;
літ. О - навіс площею 6,6 кв.м.;
літ. П - навіс площею 28,2 кв.м.;
літ. З - душ площею 2,4 кв.м.;
літ. Ж - вбиральня;
№ 1-14,І - огорожі, споруди,
для подальшої реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України без додаткових актів введення в експлуатацію.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 уточнені первісні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та додатково зазначив, що спір між первісним позивачем та первісним відповідачем виник щодо поділу об'єкту нерухомості у зв'язку з тим, що відповідач за первісним позовом вважає частину домоволодіння своєю власністю.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог. Додатково зазначив, що дійсно позивач за первісним позовом відповідно до договору купівлі-продажу будинку (домоволодіння) від 16 лютого 2006 року придбав домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18, розташованого на земельній ділянці площею 2396,0 кв.м., проте, кошти на придбання даного об'єкту було надано ОСОБА_1 саме ОСОБА_2
Представник ОСОБА_1 факт позики коштів визнав та проти нього не заперечував, але додатково зазначив, що ОСОБА_1 після придбання домоволодіння, за власний кошт вчиняв переобладнання індивідуального житлового будинку № 18-А, який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську, загальною площею 23,5 кв.м., житловою площею 8,5 кв.м.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки сторонами не заперечується факт позики коштів від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на купівлю будинку (домоволодіння), то даний факт не потребує додаткового доказування.
Представник третьої особи Дніпропетровської міської ради в судове засідання з'явився, проте позовних вимог які були зазначені у первісному та зустрічному позові не заперечував, просив винести рішення на розсуд суду.
Представник третьої особи за зустрічним позовом Державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2006 року між ОСОБА_3 (надалі “продавець”), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі “покупець”), з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу будинку (домоволодіння).
Відповідно до умов вищевказаного договору продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. Продавець продала, а покупець купив житловий будинок, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18.
У п. 3 договору купівлі-продажу будинку (домоволодіння) від 16 лютого 2006 року було визначено характеристики домоволодіння, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18, розташованого на земельній ділянці площею 2396,0 кв.м. і складається з: А-1 - житловий будинок, загальною площею 37,7 кв.м.; 1 - житлова, площею 13,5 кв.м.; 2 - житлова, площею 10,4 кв.м.; 3 - житлова, площею 13,8 кв.м.; Б-1 - житловий будинок, площею 66,2 кв.м.; 1 - коридор, площею 4,4 кв.м.; 2 - комора, площею 1,5 кв.м.; 3 - коридор, площею 6,2 кв.м.; 4 - кухня, площею 10,3 кв.м.; 5 - житлова, площею 6,8 кв.м.; 6 - житлова, площею 24,4 кв.м.; 7 - житлова, площею 5,4 кв.м.; 8 - житлова, площею 7,2 кв.м.; Під. Б-1, площею 25,6 кв.м.; 1 - вхід в підвал, площею 1,8 кв.м.; 2 - підвал, площею 17,0 кв.м.; 3 - підвал, площею 6,8 кв.м.; Разом по літері Б-1 загальна площа складає 91,8 кв.м.; В, в, в-І, в-ІІ - літня кухня; Е - убиральня; Г - душ; Д - вхід в підвал; К ?, І, II, № 1-5 - споруди, огорожа.
Щодо належності ОСОБА_3 права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18, судом було встановлено наступне.
ОСОБА_3, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (які померли 05.12.2002 та 05.01.1992, відповідно). В свою чергу ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_6 (який помер 24 грудня 1986 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 03 березня 1967 року було видано на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящихся № 8634 від 22 лютого 1967 року Свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок, який розташований у м.Дніпропетровську по вул. Вагнера, 18.
Техніком МБТІ ОСОБА_7 13.11.1979 було складено акт про те, що було здійснено обстеження домоволодіння по вул. Вагнера, 18 на предмет розподілу земельної ділянку на два самостійних подвір'я. Даним актом встановлено, що розподіл земельної ділянки можливо провести відповідно до фактичного користування співвласників. Загальна площа ділянки дорівнює 2396 кв.м. Громадянину ОСОБА_6 можливо виділити земельну ділянку площею 1625 кв.м. по вул. Вагнера, 18. Громадянам ОСОБА_5 і ОСОБА_8 можливо виділити земельну ділянку площею 771 кв.м. і присвоїти № 18-а по вул.Вагнера. Отже, судом встановлено, що ще у 1979 році домоволодіння по вул. Вагнера, 18 було фактично розподілено на два самостійних подвір'я.
У статті 1276 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ними проживала ОСОБА_3, у зв'язку з чим суд вважає, що ОСОБА_3 в порядку спадкової трансмісії прийняла у спадщину домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18.
Після того, як ОСОБА_3 прийняла спадщину нею не було переоформлено на себе право власності на об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 7746320 від 17.07.2005, виданого КП “ДМБТІ” Дніпропетровської обласної ради, право приватної власності на домоволодіння, розташоване за адресою: Дніпропетровськ обл., м.Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18, належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 03.03.1967, виданого Ленінським відділом районного комунального господарства. У фактичному користуванні земельна ділянка площею - 2396 кв.м.
З наданих сторонами пояснень та письмових доказів, які наявні в матеріалах справи, судом було встановлено, що після придбання ОСОБА_1 у ОСОБА_3 домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вагнера, буд. 18, покупець та його син ОСОБА_2 переїхали до вищевказаного об'єкту нерухомості.
Виконавчим комітетом Ленінської районної у місті ради 27.07.2006 було прийнято рішення № 894 “Про узаконення прибудови та тамбура до житлового будинку по вул. Вагнера, 18”. Даним рішенням виконавчий комітет Ленінської районної у місті ради вирішив узаконити тамбур а-1 та прибудову до житлового будинку А-1 по вул. Вагнера №18 за гр. ОСОБА_1
Судом встановлено, що згідно висновку про технічний стан будівельних конструкцій об'єктів домоволодіння № 18 під літерами: “Б-1”, “під Б-1”, “б”, “Б'-1”, “б'” по вул. Вагнера в м. Дніпропетровськ, який складено 17 квітня 2013 року ТОВ “СТЕКОНИК, ЛТД”, ліцензія АГ № 574126 від 04.02.2011, дійсна до 04.02.2016, на підставі виконаного обстеження об'єктів домоволодіння № 18 під літерами: “Б-1”, “під Б-1”, “Б'-1”, “б”, “б'” по вул. Вагнера в м. Дніпропетровську встановлено, що несущі конструкції будівель та споруд знаходяться у нормальному і задовільному стані та відповідають категорії К - І-ІІ при фізичному зносі, що не перевищує 15-20% і можуть експлуатуватись відповідно їх функціональному призначенню. Всі несущі конструкції будівель і споруд виконані з коефіцієнтом надійності k 1, забезпечують їх нормальну експлуатацію, і відповідають вимогам основин нормативних документів по будівництву. Об'єкти домоволодіння № 18 по вул. Вагнера в м.Дніпропетровськ: “Б-1” житловий будинок з підвалом “під Б-1”, прибудова “Б'-1”, вхід до погребу “б”, ганок “б'” можуть експлуатуватись відповідно їх функціональному призначенню.
Згідно висновку про технічний стан будівельних конструкцій об'єктів домоволодіння № 18А під літерами: “В-1”, “під В-1”, “в”, “в'-1”, “в”-1” по вул. Вагнера в м.Дніпропетровськ, який складено 17 квітня 2013 року ТОВ “СТЕКОНИК, ЛТД”, ліцензія АГ № 574126 від 04.02.2011, дійсна до 04.02.2016, на підставі виконаного обстеження об'єктів домоволодіння № 18А під літерами: “В-1”, “під В-1”, “в”, “в'-1”, “в”-1” по вул. Вагнера в м. Дніпропетровську встановлено, що несущі конструкції будівель та споруд знаходяться у нормальному і задовільному стані та відповідають категорії К - ІІ при фізичному зносі, що не перевищує 20% і можуть експлуатуватись відповідно. Всі несущі конструкції будівель і споруд виконані з коефіцієнтом надійності k 1, забезпечують їх нормальну експлуатацію, і відповідають вимогам основин нормативних документів по будівництву. Об'єкти домоволодіння № 18А по вул. Вагнера в м.Дніпропетровськ: “В-1” житловий будинок з погребом “під В-1”, вхід до погребу “в”, прибудови “в'-1”, “в”-1” можуть експлуатуватись відповідно їх функціональному призначенню.
Так, відповідно до розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради ОСОБА_9 від 21 грудня 2012 року за № 591р “Про присвоєння адреси житловому будинку по вул. Вагнера (Ленінський район)” було присвоєно житловому будинку В, в, в-І, в-ІІ по вул. Вагнера адресу - вул. Вагнера, 18-А (колишня адреса - вул. Вагнера, 18).
Судом встановлено, що, в свою чергу переобладнання індивідуального житлового будинку № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м.Дніпропетровську, літ. А-1 та літ. Б-1 відбувалось за рахунок ОСОБА_2.
ОСОБА_10 27.02.2013 було видано технічні паспорти на:
індивідуальний житловий будинок № 18-А (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську:
літ. В-1 - загальною площею 23,5 кв.м., житловою площею 8,5 кв.м., який складається з: 1 - коридор площею 4,3 кв.м.; 2 - веранда площею 4,2 кв.м.; 3 - житлова площею 8,5 кв.м.; 4 - кухня площею 6,5 кв.м.;
літ. .в'-1 - прибудова площею 4,9 кв.м.;
літ. .в”-1 - прибудова площею 5,0 кв.м.;
літ. .в - вхід до підвалу площею 3,4 кв.м.;
літ. .п/д В-1 - погріб площею 10,8 кв.м.;
№ 1,2, І, к-1/2 - огорожі, споруди;
індивідуальний житловий будинок № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську:
літ. А-1, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., який складається з: 1 - кухня площею 11,1 кв.м.; 2 - житлова площею 8,9 кв.м.; 3 - житлова площею 13,8 кв.м.; 4 - санвузол площею 4,3 кв.м.;
літ. Б-1, загальною площею 101,0 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., який складається з: І - підвал площею 4,2 кв.м.; ІІ - підвал площею 14,4 кв.м.; ІІІ - підвал площею 6,8 кв.м.; 1 - коридор площею 4,0 кв.м.; 2 - санвузол площею 5,6 кв.м.; 3 - житлова площею 9,8 кв.м.; 4 - житлова площею 8,8 кв.м.; 5 - житлова площею 8,0 кв.м.; 6 - житлова площею 23,1 кв.м.; 7 - житлова площею 8,6 кв.м.; 8 - кухня площею 7,7 кв.м.;
літ. Б'-1 - прибудова площею 22,5 кв.м.;
літ. п/дБ - підвал площею 30,5 кв.м.;
літ. .б - вхід до підвалу площею 2,9 кв.м.;
літ. .б' - ганок площею 4,8 кв.м.;
літ. К - сарай площею 44,0 кв.м.;
літ. Л - сарай площею 8,5 кв.м.;
літ. М - сарай тимчасовий площею 6,3 кв.м.;
літ. Н - навіс площею 5,9 кв.м.;
літ. О - навіс площею 6,6 кв.м.;
літ. П - навіс площею 28,2 кв.м.;
літ. З - душ площею 2,4 кв.м.;
літ. Ж - вбиральня;
№ 1-14,І - огорожі, споруди.
Відповідно до технічного паспорту індивідуального житлового будинку № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську, самочинно збудовані об'єкти: літ. Б'-1 - прибудова, літ. К - сарай, літ. Л - сарай.
ОСОБА_10 (ідентичний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.
ОСОБА_10 16 листопада 2012 року отримав кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури Серії АР № 005065 за найменуванням професії інженер-проектувальник та зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 19 листопада 2012 року за № 4445.
Відповідно ч. 3 ст. 15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.
У 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 визначено, технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 “Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури”.
Частиною 1 статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 № 687-XIV, господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Згідно п. 16 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554, виконавці, які одержали кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (надавати послуги), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (надання послуг), спроможність виконувати які підтверджена кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового праву та інтересу шляхом визнання права.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно положень ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”.
Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року.
Згідно п.9 Розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 № 3038-VI, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку із цим положення частини п'ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 91.
У п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Аналізуючи спірні правовідносини судом було встановлено, що ОСОБА_2 надано ОСОБА_1 кошти на купівлю об'єкту нерухомості, у заявку з чим 16 лютого 2006 року ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу домоволодіння, яке остання отримала у спадок в порядку спадкової трансмісії від ОСОБА_6. У зв'язку з тим, що між сторонами виник спір щодо розподілу права власності на нерухоме майно та ОСОБА_1 в ході розгляду справи було доведено, що ним самостійно, за власний кошт здійснено переобладнання індивідуального житлового будинку № 18-А (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м.Дніпропетровську, суд вважає за необхідне визнати за ним право власності на даний об'єкт нерухомості. Також, з огляду на те, що сторонами визнано факт надання ОСОБА_2 повної грошової суми для купівлі спірного нерухомого майна, суд вважає за необхідне визнати за ним право власності на індивідуальний житловий будинок № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську.
Так відповідно ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська міська рада про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити частково.
Визнати право приватної власності за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 162533, виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 17 квітня 1998 року, ІПН НОМЕР_2) на індивідуальний житловий будинок № 18-А (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську:
літ. В-1 - загальною площею 23,5 кв.м., житловою площею 8,5 кв.м., який складається з: 1 - коридор площею 4,3 кв.м.; 2 - веранда площею 4,2 кв.м.; 3 - житлова площею 8,5 кв.м.; 4 - кухня площею 6,5 кв.м.;
літ. .в'-1 - прибудова площею 4,9 кв.м.;
літ. .в”-1 - прибудова площею 5,0 кв.м.;
літ. .в - вхід до підвалу площею 3,4 кв.м.;
літ. .п/д В-1 - погріб площею 10,8 кв.м.;
№ 1,2, І, к-1/2 - огорожі, споруди.
В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - Дніпропетровська міська рада, Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.
Визнати право приватної власності за ОСОБА_2 (паспорт серії АК № 162534, виданий Ленінським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 19 жовтня 2009 року) на індивідуальний житловий будинок № 18 (домоволодіння), який розташований по вул. Вагнера, що у м. Дніпропетровську:
літ. А-1, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м.,, який складається з: 1 - кухня площею 11,1 кв.м.; 2 - житлова площею 8,9 кв.м.; 3 - житлова площею 13,8 кв.м.; 4 санвузол площею 4,3 кв.м.;
літ. Б-1, загальною площею 101,0 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., який складається з: І - підвал площею 4,2 кв.м.; ІІ - підвал площею 14,4 кв.м.; ІІІ - підвал площею 6,8 кв.м.; 1 - коридор площею 4,0 кв.м.; 2 - санвузол площею 5,6 кв.м.; 3 - житлова площею 9,8 кв.м.; 4 - житлова площею 8,8 кв.м.; 5 - житлова площею 8,0 кв.м.; 6 - житлова площею 23,1 кв.м.; 7 - житлова площею 8,6 кв.м.; 8 - кухня площею 7,7 кв.м.;
літ. Б'-1 - прибудова площею 22,5 кв.м.;
літ. п/дБ - підвал площею 30,5 кв.м.;
літ. .б - вхід до підвалу площею 2,9 кв.м.;
літ. .б' - ганок площею 4,8 кв.м.;
літ. К - сарай площею 44,0 кв.м.;
літ. Л - сарай площею 8,5 кв.м.;
літ. М - сарай тимчасовий площею 6,3 кв.м.;
літ. Н - навіс площею 5,9 кв.м.;
літ. О - навіс площею 6,6 кв.м.;
літ. П - навіс площею 28,2 кв.м.;
літ. З - душ площею 2,4 кв.м.;
літ. Ж - вбиральня;
№ 1-14,І - огорожі, споруди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1600 гривень.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.О. Циганков