№ 204/7734/15-к
№ 1-в/204/2041/15
03 грудня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника установи - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську подання адміністрації Дніпропетровського слідчого ізолятору про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , -
Адміністрація Дніпропетровського слідчого ізолятору звернулися до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , згідно якого позитивно характеризує засудженого, вважає, що він довів своє виправлення та може бути звільнений на підстав ст. 81 КК України.
ОСОБА_5 був засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2011 року за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі. Початок строку 24.02.2011 року, кінець строку 24.02.2018 року. Станом на 11.11.2015 року засуджений відбув 04 роки 08 місяців 17 днів, тобто більше двох третин строку призначеного судом покарання.
Заслухавши пояснення представника Дніпропетровського слідчого ізолятору, який підтримав подання, засудженого, який просив подання задовольнити, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення подання, вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим зокрема, не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно матеріалів подання та особової справи, ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, відбув більше двох третин строку призначеного покарання, характеризується позитивно. При цьому, згідно матеріалів особової справи, ОСОБА_5 неодноразово було відмовлено в застосуванні пільг, як такому, що не став на шлях виправлення.
Виходячи з того, що застосування умовно-дострокового звільнення до засудженої особи є правом, а не обов'язком суду, а факт відбуття засудженим двох третин строку покарання не є для цього достатньою правовою підставою, з урахуванням суперечливих даних щодо виправлення засудженого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 належним чином не довів своє виправлення, в зв'язку з чим подання про умовно-дострокове звільнення засудженого задоволенню не підлягає
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 371, 372, 376, 392, 537, 539 КПК України суд, -
В задоволенні подання адміністрації Дніпропетровського слідчого ізолятору про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .