16 листопада 2015 року м. Київ К/9991/34551/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Фастівського комбінату комунальних підприємств
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011,
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012
у справі № 2а-384/11/1070
за позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств
до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області,
третя особа: Фастівська міська рада Київської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 8468,75 грн. за основним платежем та в сумі 4084,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Фастівської ОДПІ Київської області від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 42031,48 грн. за основним платежем та в сумі 2116574 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями відмовлено.
Фастівський комбінат комунальних підприємств та Фастівська ОДПІ в Київській області подали апеляційні скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фастівського комбінату комунальних підприємств та Фастівської ОДПІ в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 апеляційну скаргу Фастівської ОДПІ в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.03.2012.
Іншою ухвалою цього ж суду від 14.02.2012 апеляційну скаргу Фастівського комбінату комунальних підприємств призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.04.2012.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 апеляційну скаргу Фастівської ОДПІ Київської області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 скасовано. Адміністративний позов Фастівського комбінату комунальних підприємств залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фастівського комбінату комунальних підприємств на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011.
Фастівський комбінат комунальних підприємств подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального: п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ст.ст. 21, 22, 70, 91 Бюджетного кодексу України, та на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права: ст. 99, ст. 101, ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує на тому, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VШ, яким було значно скорочено строк звернення до суду, такий строк водночас виявився пропущеним за відсутності вини позивача. Норми права, які визначають строк звернення до суду, мають застосовуватися в тій редакції, в якій вони діяли на час виникнення спірних відносин. Суд першої інстанції правильно відкрив провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як було зазначено раніше, Фастівський комбінат комунальних підприємств та Фастівська ОДПІ Київської області подали до суду апеляційної інстанції апеляційні скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011, за якими було відкрито одне апеляційне провадження, однак фактично здійснено два апеляційних провадження за кожною апеляційною скаргою окремо.
Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 скасовано, позовну заяву Фастівського комбінату комунальних підприємств залишено без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративний позов подано після закінчення строків, установлених законом, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фастівського комбінату комунальних підприємств на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012, яка набрала законної сили, є ухвалою з того самого спору і між тими самими сторонами.
Суд касаційної інстанції не може визнати законною оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, оскільки суд допустив порушення норми процесуального права - п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Водночас підставою для висновку про наявність ухвали з того самого спору і між тими самими сторонами можуть бути лише ухвали, постановлення яких не допускає повторного звернення тієї самої особи з тією самою позовною заявою до суду.
У даному випадку оскаржувана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, а не Фастівського комбінату комунальних підприємств, і така ухвала не може вважатись судовим рішенням з того самого спору і між тими самими сторонами.
Стаття 185 КАС України передбачає право сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Фастівський комбінат комунальних підприємств своєчасно реалізував право на апеляційне оскарження судового рішення і за такою апеляційною скаргою разом зі скаргою Фастівської ОДПІ Київської області відкрито одне апеляційне провадження. Однак розгляд апеляційної скарги Фастівської ОДПІ Київської області було здійснено раніше з ухваленням судового рішення про залишення позову Фастівського комбінату комунальних підприємств, а розгляд апеляційної скарги останнього пізніше без обґрунтованих на те причин, за відсутності підстав вважати, що спільний розгляд апеляційних скарг ускладнить вирішення справи. Це призвело до постановлення незаконної ухвали про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача та до того, що апеляційна скарга позивача фактично не була розглянута по суті.
Суд касаційної інстанції також не може визнати законною ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Виходячи зі змісту частин 1 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До 30.07.2010 граничні строки оскарження до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання визначалися п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Так, пп. 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 вказаного закону передбачено право платника податків оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. Згідно зі ст. 15 цього закону строк давності становить 1095 днів.
Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, які набули чинності з 30.07.2010.
Згідно із зазначеними змінами частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальністю особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
Відповідно, обчислення строку звернення особи до суду здійснюється за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється у разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізовано право на позов.
Отже, якщо право на звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань виникло у позивача до 30.07.2010 включно, то строк звернення до суду для такої особи, незалежно від того, що позов подано до суду 11.01.2011 (згідно з відтиском поштового штампу на конверті), тобто після 30.07.2010, визначається за правилами спеціального законодавства, чинного на час виникнення у позивача такого права на позов, а саме: на підставі п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Якщо ж право на звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення виникло у позивача у період з 30.07.2010 по 31.12.2010 включно, застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, визначений у частині п'ятій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Своєю чергою, право на оскарження податкового повідомлення-рішення виникає коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Саме з цього моменту розпочинається перебіг строку звернення з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення.
Суд апеляційної інстанції за наведеними вище правилами не встановив моменту, з якого у позивача виникло право на звернення до суду з позовом, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про порушення позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконних ухвал про залишення позовної заяви без розгляду та закриття апеляційного провадження, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, є підставою для скасування цих ухвал і направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Фастівського комбінату комунальних підприємств задовольнити частково.
Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 та
від 18.04.2012 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун