23 листопада 2015 року м. Київ К/9991/60731/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012
у справі № 2а-1562/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопрот»
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ Харківської області від 17.11.2011 № 0010172340.
Харківська ОДПІ Харківської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2011 № 0010172340 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 343188,25 грн., в. т. ч.: 343186,25 грн. основного платежу та 2 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки документальної позапланової перевірки за лютий-березень 2011 року, викладені в акті від 05.07.2011 № 1429/180/37263358, про порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
За висновками податкового органу порушення полягали в тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями з придбання у ТОВ «Ерітаж» маркетингових послуг на підставі договору від 04.01.2011 № 22 та товару на підставі договору від 01.02.2011 № 318.
Відповідач вважає, що понесені позивачем витрати на придбання послуг, а також придбання послуг з метою використання в господарській діяльності не підтверджені первинними документами. Придбані послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки фактично надані підприємством, яким здійснювалася реалізація продукції позивача і яке було зацікавлені у таких послугах.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
Платник податків при формуванні податкового кредиту повинен був діяти у відповідності до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.
За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товарів та послуг у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначений кредит відсутні.
Судами попередніх інстанцій не встановлено порушень, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту за операціями з придбання мерчандайзингових послуг.
В результаті дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем товарів та послуг судами попередніх інстанцій встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які оцінені судами як такі, що відповідають дійсності. Так, судами досліджені копії договору, актів здавання-приймання послуг, податкових накладних, звітів про кількість відвідувань торговельних залів марчендайзерами, дослідження щодо харчових вподобань українців, вивчення найбільш популярних та дійових маркетингових заходів.
Також судами досліджено питання щодо придбання позивачем послуг з метою використання у власній господарській діяльності, в результаті чого встановлено, що маркетингові послуги придбані з метою використання у господарській діяльності. Зміст виконаного за договором дослідження відповідає галузі, в якій позивач здійснює свою підприємницьку діяльність.
З огляду на встановлені обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з придбання послуг та товару, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права при вирішенні справи та не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун