23 листопада 2015 року м. Київ К/9991/79901/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Південної митниці
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012
у справі №2а-8661/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»
до Південної митниці
за участю: Прокурора Печерського району м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південної митниці від 11.05.2012 № 57 та № 58.
Київська регіональна митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги нормами матеріального права та обставинами, з яких митниця виходила при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень та наводила судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
ТОВ «Дієса» подано до Київської регіональної митниці ВМД від 17.11.2011 № 500040011/11/022512 та від 24.12.2011 № 500040011/11/026669, в якій задекларовано за кодом УКТЗЕД 8521900000 товар «побутові портативні DVD плеєри для відтворення відеозаписів, що не містять радіоприймальної апаратури, з рідкокристалічним дисплеєм, з USB роз'ємом та для /MMC/MS карток, які працюють від напруги 220В або вмонтованого акумулятора, торговельна марка «ELENBERG».
Південною митницею проведено невиїзну документальну перевірку щодо дотримання позивачем законодавства з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні товару, за результатами якої складено акт від 23.04.2012 № 0025/12/500000000/0036483471.
Актом перевірки від 23.04.2012 № 0025/12/500000000/0036483471 встановлено порушення позивачем ст.ст. 81, 88 Митного кодексу України, п.п. 16.1.3, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 190.1 ст.ст. 190, 193 Податкового кодексу України, п.п. 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2011 № 2371-ІІІ, ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2098-ХІІ, що полягали в неправильному визначенні коду товару, що призвело до несплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 29037,74 грн. та ввізного мита в сумі 145188,75 грн. Відповідач вважає, що позивач неправильно задекларував товар «побутові портативні DVD плеєри» за кодом УКТЗЕД 8521900000 - «Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них: апаратура для відеозапису або відтворювання відеозаписів, з відеотюнером або без нього: інша», оскільки такий товар підлягає декларуванню за кодом УКТЗЕД 8528599000 - «Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них: монітори та проектори, до складу яких не входить приймальна телевізійна апаратура; приймальна апаратура для телебачення, поєднана або не поєднана з радіомовним приймачем або з пристроєм, що записує або відтворює звук чи зображення: інші: кольорові».
Викладені в акті від 29.02.2012 № н/14/12/100000000/30302704 порушення слугували підставою для складення податкових повідомлень форми «Р» від 11.05.2012 № 57 про визначення позивачу грошового зобов'язання з ввізного мита в загальній сумі 181485,94 грн., в т.ч.: 145188,75 грн. основного платежу та 36297,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 58 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 36297,18 грн., в т.ч.: 29037,74 грн. основного платежу та 7259,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Згідно з п. 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - Порядок), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).
При цьому пунктом 25 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Таким чином, митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства.
Однак в такому разі митний орган мав довести на підставі доказів подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару «побутові портативні DVD плеєри», а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій позивача.
Отже, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово викладалась Верховним Судом України у постановах, зокрема у постанові від 28.04.2015 у справі № 21-157а15.
У справі, яка розглядається, митниця не довела, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено у зв'язку з недостовірною інформацією, поданою суб'єктом господарювання.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність донарахування позивачу грошових зобов'язань з ввізного мита та з податку на додану вартість за оспорюваними податковими повідомленнями форми «Р».
Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун