03 грудня 2015 року м. Київ К/800/64728/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці, та особи що приєдналась до касаційної скарги - Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р. у справі № 826/9711/14 за позовом Дочірнього підприємства "Абпланалп Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Київської міжрегіональної митниці про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці щодо відмови у поверненні на користь Дочірнього підприємства "Абпланалп Україна" надмірно сплачених коштів у розмірі 33852,41грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Абпланалп Україна" суми надмірно сплачених коштів у розмірі 33852,41грн. через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що митним органом безпідставно відмовлено у поверненні помилково сплачених сум митних платежів, не дивлячись на те, що факт помилковості надмірно сплачених коштів, відповідачем-1 визнано.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2014р. скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в поверненні на користь дочірнього підприємства «Абпланалп Україна» надмірно сплачених коштів у розмірі 33852,41 грн. Ухвалено нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов у частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в поверненні на користь дочірнього підприємства «Абпланалп Україна» надміру сплачених коштів у розмірі 33852,41 грн. задоволено частково. Визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні дочірньому підприємству «Абпланалп Україна» висновку для повернення надміру сплачених митних платежів. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та направити за належністю висновок про повернення дочірньому підприємству «Абпланалп Україна» надміру сплачених митних платежів у порядку, регламентованому Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2014 року залишено без змін.
На постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р. надійшла касаційна скарга Київської міжрегіональної митниці, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2013 року ДП «Абпланалп Україна» під час ввезення товару на митну територію України при заповненні митної декларації була допущена помилка, що призвело до здійснення підприємством надмірної сплати коштів у загальному розмірі 33 852,41 грн. У зв'язку з цим 15.05.2013 року позивач звернувся із заявою №0998 до відповідача-1 про повернення помилково сплачених сум митних платежів.
Відповідач-1 своїм листом від 05.06.2013 року №141/4-11/185 відмовив ДП «Абпланалп Україна» у задоволенні його вимог.
11.06.2013 року позивач звернувся до ГУ Міндоходів у м. Києві із заявою №1231 про роз'яснення відповіді відповідача-1 від 05.06.2013 року №141/4-11/185.
26.06.2013 року позивача було повідомлено листом ГУ Міндоходів у м. Києві про те, що його звернення від 11.06.2013 року №1231 направлено на розгляд до відповідача-1.
10.07.2013 року відповіддю Київської міжрегіональної митниці №141/2-11/1804 позивачу повторно було відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.
24.09.2013 року ДП «Абпланалп Україна» знову звернулося до відповідача-1 із заявою №2214 про повернення помилково сплачених сум митних платежів. 09.10.2013 року відповіддю відповідача-1 №14.1/2-11/5988 позивачу втретє було відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.
28.02.2014 року позивач ще раз звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з аналогічною заявою №0577. Листом відповідача-1 від 09.03.2014 року №3536/1/26-70-52-04 позивачу було знову відмовлено в задоволенні його вимог.
Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що повернення мита, помилково сплаченого позивачем внаслідок наявності арифметичної помилки в митній декларації, має відбуватися у вищезазначеному порядку, зокрема, шляхом здійснення митним органом перевірки включення/не включення складової митної вартості, оформлення ним аркуша коригування за встановленою формою та на підставі поданої платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету.
Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем-1 проводилась перевірка матеріалів митного оформлення товару позивачем, за результатами якої було підтверджено допущення підприємством помилки при заповненні ВМД.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У ст.27 МК України закріплено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Згідно з частинами 1- 3 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до приписів пунктів 43.4 та 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. (п. 43.4) Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. (п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 року №25/44 (далі - Порядок №25/44), надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.
У п.3.4 зазначеного Порядку №25/44 закріплено, що повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів.
Пунктом першим розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 (далі - Порядок №618) передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до п.2,3 розділу ІІІ Порядку №618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
У п.4 розділу ІІІ Порядку №618 вказано, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Згідно до п.6 розділу ІІІ Порядку №618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
П.11 розділу ІІІ Порядку №618 регламентовано, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п.4 розділу ІІІ Порядку №618; 3) встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач п'ять разів поспіль звертався до відповідача-1 із заявами про повернення йому надміру сплачених митних платежів у розмірі 33852,41 грн., однак, митні органи, не заперечуючи наявності на рахунку позивача такої переплати, вперше відмовили підприємству у поверненні коштів, не обґрунтувавши свою відповідь взагалі жодними аргументами, вдруге - пояснивши відмову в поверненні заявнику надміру сплачених митних платежів відсутністю законодавчих підстав для цього, втретє - тим, що законодавством не передбачена процедура зарахування надміру сплачених митних платежів в рахунок майбутніх платежів, вчетверте та вп'яте - також не обґрунтувавши відмову належним чином та зазначивши, що платники мають право вимагати від митних органів «…проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника».
Разом з тим, дослідження матеріалів справи, а саме: листа відповідача-1 від 14.05.2013 року №14/4-12/6126 та заяв позивача від 15.05.2013 року №0998, від 11.06.2013 року №1231, 24.09.2013 року №2214, від 28.02.2014 року №0577, надає підстави стверджувати, що по-перше, відповідачем-1 проводилась перевірка матеріалів митного оформлення товару позивачем, за результатами якої було підтверджено допущення підприємством помилки при заповненні ВМД, а по-друге, позивач просив відповідача-1 повернути надміру сплачені суми митних платежів на його розрахунковий рахунок, зазначивши всі необхідні реквізити, а не зарахувати їх в рахунок наступних митних платежів, як безпідставно було зазначено митним органом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не заявлялося вимог про зобов'язання відповідача-1 здійснити перевірку та заповнити аркуш коригування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки спростовується неодноразовими зверненнями позивача, а також листом Київської регіональної митниці № 14/4-12/6126 від 14.05.2013р., яким, зокрема, митниця і повідомила позивача, що в ході перевірки матеріалів митного оформлення встановлено, що допущено помилку.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці, та особи, що приєдналась до касаційної скарги - Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: