25 листопада 2015 року м. Київ К/9991/69523/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року
у справі № 2а/2370/7325/2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Уманьавтодор»
до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Відкрите акціонерне товариство «Уманьавтодор» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552310 від 18 липня 2011 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року позов був задоволений повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Уманської ОДПІ Черкаської області від 18 липня 2011 року № 0000552310. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Уманьавтодор» 3,40 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Уманська ОДПІ Черкаської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Уманьавтодор», посилаючись на те, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Уманська ОДПІ Черкаської області провела документальну виїзну планову перевірку ВАТ «Уманьавтодор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 529/23/14196857 від 30 червня 2011 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», в результаті чого занижено податок на прибуток в частині несплати до бюджету авансового внеску за півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати законом, у сумі 732546,00 грн. (9767285,41 грн.*30%*25%)
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що згідно відомостей відображених позивачем у звітах за формою № 1 «Баланс на 01 січня 2010 року» (рядок 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»), за формою № 2 «Звіт про фінансові результати» (рядок 220 «Чистий прибуток») ВАТ «Уманьавтодор» відобразило за результатами діяльності у 2009 році чистий прибуток у розмірі 7123,00 тис. грн. та нерозподілений прибуток минулих років у сумі 2644,00 тис. грн., разом 9767,00 тис. грн. Таким чином, сума дивідендів з чистого прибутку 2009 року та нерозподіленого прибутку минулих років в розмірі 30% - 2930,10 тис. грн., сума авансового внеску з податку на прибуток за ставкою 25%, нарахованої із суми дивідендів - 732,50 тис. грн.
18 липня 2011 року Уманська ОДПІ Черкаської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000552310, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ВАТ «Уманьавтодор» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 915682,50 грн., у тому числі: 732546,00 грн. - за основним платежем, 183136,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки нарахування та виплата дивідендів здійснюється виключно за рішенням загальних зборів акціонерів, тоді як таке рішення позивачем не приймалося.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у абзаці 1 пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
Абзацом 1 підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, обов'язок щодо нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток покладаються лише на того емітента корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанційта підтверджується матеріалами справи, на загальних зборах акціонерів ВАТ «Уманьавтодор» від 30 квітня 2010 року було вирішено направити прибуток, який отримано у 2009 році, на покриття збитків попередніх періодів, а дивіденди не нараховувати та не виплачувати, що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Уманьавтодор» від 30 квітня 2010 року (арк. справи 76-79).
З огляду на те, що передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податку рішення про виплату дивідендів, то суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що за відсутності такого рішення позивачем не були порушені вимоги підпунктів 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що вказує на безпідставність визначення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій за порушення порядку нарахування авансового внеску до бюджету.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Уманської ОДПІ Черкаської області Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна