10 грудня 2015 року м. Київ К/800/47937/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області, третя особа - Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Головного управління Держземагенства у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року
У лютому 2014 року ОСОБА_4 у Житомирському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Головного управління Держземагенства у Житомирській області, третя особа - Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2012 року за ним визнано право власності на дві земельні частки (паї), які перебувають у колективній власності КСП "Новий шлях" розміром по 6,00 га і які знаходяться на території Кривенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області. З метою виділення в натурі на місцевості вказаних часток та в подальшому оформлення права власності на них, з урахуванням того, що такі резервні паї відсутні на території Кривенської сільської ради, він звернувся до Головного управління Держземагенства у Житомирській області із відповідною заявою, однак в її задоволенні йому було відмовлено.
Вважає, що така відмова суперечить пункту 8 Перехідних положень та частині четвертій статті 122 Земельного Кодексу України та порушує його право на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства після розпаювання земель КСП "Новий шлях".
Просив визнати протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Житомирській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кривенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано дії Головного управління Держземагентства у Житомирській області неправомірними.
Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Житомирській області вирішити питання щодо надання земельної ділянки ОСОБА_4 площею 6,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Кривенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області відповідно до пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держземагенства у Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2012 року за ОСОБА_4 визнано право власності на спадщину в порядку спадкування, що відкрилась після смерті батьків та сестри на земельну частку (пай) розміром 6,00 умовних кадастрових гектарів, зареєстровану на ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та земельну частку (пай) розміром 6,00 умовних кадастрових гектарів, зареєстровану на ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 на право на земельну частку (пай), виданого Попільнянською районною державною адміністрацією.
Відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 та НОМЕР_2 право на дві земельні частки (паї) в розмірі по 6,00 га кожна, із земель, які перебували у колективній власності КСП "Новий шлях", передано ОСОБА_4
ОСОБА_4 звертався до Головного управління Держземагенства у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,000 га для ведення особистого селянського господарства.
Проте, відповідач відмовив йому у наданні дозволу з підстав відсутності повноважень у Головного управління Держземагенства у Житомирській області приймати рішення з вказаного питання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з того, що Головне управління Держземагенства у Житомирській області має повноваження на передачу земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, а тому, дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 у відведенні земельної ділянки площею 6,00 га для ведення особистого селянського господарства є протиправними.
Така правова позиція судів попередніх інстанцій є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме з довідки Кривенської сільської ради від 20 березня 2014 року № 66, на території Кривенської сільської ради відсутні резервні частки (паї) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, в тому числі і реформованому КСП "Новий шлях".
Земельна ділянка, яка запроектована до відведення з правом передачі у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4, розташована за межами населеного пункту Кривенської сільської ради і відноситься до вільних земель запасу державної власності.
Відповідно до пункту 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 04 лютого 2004 року № 122, у разі виявлення після розробки проекту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)факту не включення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про:
- коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору);
- надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).
Право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_4 в порядку спадкування, а тому, спірні правовідносини регулюються пунктом 8 Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Згідно з положеннями статті 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.
Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Також, приписами частини третьої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
В свою чергу, відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Отже, територіальним органом Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Головні управління Дерземагенства, зокрема, в областях. Саме вони уповноважені на передачу земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення.
З урахуванням цього суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що позивач має гарантоване право одержати земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), а у разі відсутності такої землі - із резервного фонду земель державної або комунальної власності і питання щодо надання земельної ділянки за рахунок таких земель має вирішувати Головне управління Дерземагенства у Житомирській області.
Таким чином, відмова відповідача, як уповноваженого органу на передачу земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, у наданні ОСОБА_4 земельної ділянки площею 6,00 га для ведення особистого селянського господарства є протиправною, на що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали у своїх рішеннях.
Оскаржувані рішення судів є законними і обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Житомирській області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області, третя особа - Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.