"14" грудня 2015 р. Справа № 922/227/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Россолов В.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.11.2013 року №010-01/7568;
1-го відповідача -не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
3-го відповідача - не з'явився;
4-го відповідача - не з'явився;
5-го відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Харків (вх. №5495 Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2015р.
у справі №922/227/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Харків
до 1-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Завод енергетичного машинобудування”, м. Харків,
до 2-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", м.Харків,
до 3-го відповідача ОСОБА_3 "Укренергоінжиніринг", м. Київ,
до 4-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Електромашинобудівельне виробництво", м. Харків,
до 5-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БМУ "Енергомаш", м.Харків,
про стягнення коштів в розмірі 37462814,13 грн.,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. у справі №922/227/15 (суддя Аюпова Р.М.) задоволено клопотання представника 1-го відповідача про зупинення провадження у справі; провадження у справі №922/227/15 зупинено до набрання законної сили ухвали господарського суду Харківської області у справі №922/4856/14 за результатами розгляду грошових вимог ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” до ТОВ “Завод енергетичного машинобудування”.
Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Харків з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. у справі №922/227/15 скасувати та поновити провадження у справі №922/227/15.
В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» може бути застосований судами виключно в межах провадження у справах про банкрутство, будь-які посилання в межах позовного провадження на вказаний закон, на думку апелянта, є незаконним.
Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4
Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Россолов В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2015р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року розгляд справи відкладено на 14.12.2015 року о 10:30 год., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів.
14.12.2015 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№16797), в яких останній просить скасувати ухвалу господарського суду від 23.11.2015 року та поновити провадження у справі №922/227/15. В обґрунтування своєї правової позиції вказує на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Завод енергетичного машинобудування». Втім, постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015 року скасовано ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство від 26.11.2014 року.
А тому, апелянт, з посиланням на частину 1 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначає, про те, що вказана справа повинна розглядатися за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні 14.12.2015 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представники 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го відповідачів у судове засідання 09.12.2015 року та 14.12.2015 року не з'явились, про причини неявки суду апеляційної інстанції не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення судових засідань (09.12.2015р. та 14.12.2015р), про що свідчать штампи на зворотньому боці ухвал від 02.12.2015р. та 09.12.2015р.), яким було призначено розгляд апеляційної скарги на 09.12.2015р. та відкладено розгляд справи на 14.12.2015р. про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Крім того, з метою повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, працівники суду 10.12.2015 року та 11.12.2015 року протягом робочого часу неодноразово намагалися зв'язатися з ними за номерами телефонів, які зазначені в якості засобів їх зв'язку, які зазначені в апеляційній скарзі. Проте, за вказаними номерами ніхто не відповідав, про що Харківським апеляційним господарським судом було складено акти №13-44 від 11.12.2015р. (т.3, а.с.227, 229, 231,233, 235).
Враховуючи належне повідомлення представників 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го відповідачів про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою та у зв'язку з закінченням строку, встановленого ч.2 ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідачів, на підстав статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2015 року до господарського суду Харківської області звернулось ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” з позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ “Завод енергетичного машинобудування”, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", ОСОБА_3 "Укренергоінжиніринг", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Електромашинобудівельне виробництво", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "БМУ "Енергомаш".
Підставою звернення до господарського суду стало порушення 1-м та 2-м відповідачем умов генеральної угоди від 21.07.2011р. №68111N4, в рамках якої було укладено кредитний договір №68112К2 від 27.03.2012р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким були укладені договори поруки між позивачем та відповідачами 3,4,5.
Представник ТОВ “Завод енергетичного машинобудування” звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі до винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду грошових вимог АТ “Укрексімбанк” до ТОВ “Завод енергетичного машинобудування” у справі №922/4856/14.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили ухвали господарського суду Харківської області у справі №922/4856/14 за результатами розгляду грошових вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ТОВ «Завод енергетичного машинобудування».
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 23.11.2015р. у справі №922/227/15 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути: по-перше - обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, по-друге - наявність відомостей, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що мають та (або) можуть мати значення для вирішення господарської справи.
Частинами 1, 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що, у разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст ч. 4 ст. 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі №922/4856/14 визнано ТОВ “Завод енергетичного машинобудування” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Як зазначено у вказаній постанові господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі №922/4856/14, ТОВ “Завод енергетичного машинобудування” звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення у відношенні нього справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таким чином, банкрутство ТОВ “Завод енергетичного машинобудування” відбувається з спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Даною статтею не передбачено таких стадій провадження у справі про банкрутство боржника, як розпорядження майном та санація. Тобто, за даних обставин оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом здійснюється також з метою виявлення кредиторів та вже на стадії ліквідації.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст ч. 4 ст. 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
З даної норми вбачається, що зупинення позовного провадження відбувається після офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство та лише на стадії розпорядження майном боржника.
Однак, вищезазначене господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги.
Таким чином, зупинення провадження у даній справі до винесення господарським судом Харківської області ухвали за результатами розгляду вимог АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" у справі про банкрутство № 922/4856/14 не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Оскільки, як зазначено вище, банкрутство ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" відбувається за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зупинення провадження у справі про стягнення боргу в позовному провадженні можливо у відповідності до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” лише на стадії розпорядження майном.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Згідно п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Відповідно до п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24.11.2014р. №1 вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.
Проте, господарським судом першої інстанції наведеного вище не враховано, так само, як і не враховано того, що господарський суд не обмежений у праві, а навпаки, відповідно до приписів ст. 83 ГПК України має право визнати недійсним або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
А отже, наведені 1-м відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі обставини, не є підставами для зупинення провадження у справі №922/227/15, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, місцевий господарський суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та безпідставно зупинив провадження у даній справі, порушивши приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України.
За таких обставин, ухвала господарського суду першої інстанції про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа, передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.
Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2015 року у справі №922/227/15.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства України, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі.
Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
А отже, доводи викладені в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. у справі №922/227/15 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає до задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області слід скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст.105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. у справі № 922/227/15 скасувати.
Справу №922/227/15 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складений 14.12.2015р.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Россолов В.В.