Справа: № 826/15030/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібінченко І.М.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
08 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.06.2015 № 22119804, зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення від 16 червня 2015 року № 22119804; зобов'язання Міністерства юстиції України зареєструвати право власності на нерухоме майно - квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 09807856; 04050, м. Київ, вул. Артема, 60) та внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про що надати суду звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 червня 2015 року позивач через уповноважену особу звернувся до Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та пакетом документів для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру АДРЕСА_1.
16 червня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдовановою Галиною Миколаївною прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 22119804.
Відмову у державній реєстрації права власності, відповідач мотивував тим, що подані для проведення державної реєстрації прав документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, в ході розгляду заяви встановлено наявність обтяжень - арешт на все майно, що належить відповідачу по справі, який є іпотекодавцем за договором іпотеки; крім того, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності зареєстровано за особою, яка не є стороною у справі; крім того, відсутні відомості щодо реєстрації права за відповідачем.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації права власності від 16.06.2015 № 22119804, прийняте державним реєстратором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень» та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»(надалі по тексту Порядок).
Повноваження державного реєстратора встановлені ч.2 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації
Частина перша статті 15 вказаного Закону встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п. 8 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Згідно з п. 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Частина четверта статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Отже, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації. В свою чергу відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень може мати місце за наявності вичерпних підстав, визначених Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №07-06-И/24, за умовами якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 58 990,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 09.07.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % річних з цільовим призначенням - придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10.07.2006 року укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що буде власністю позичальника на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.07.2006 року між позичальником та ОСОБА_5 та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. і зареєстрованого у реєстрі.
Позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2015 року по справі №296/10242/14-ц, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 площею 48,32 кв.м, житловою площею 29,70 кв.м, шляхом визнання за ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» права власності на предмет іпотеки за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ«Банк «Фінанси та кредит» за кредитним договором №07-06-И/24 від 10.07.2006 року у сумі 3 465 421,26 грн.
На підставі вказаного рішення суду, позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно картки прийому заяви № 21850874 від 05.06.2015 заявником разом із вказаною заявою були подані наступні документи:
- паспорт громадянина України (копія), серія та номер: НОМЕР_1, виданий 13.01.1998, видавник: Богунський РВ УМВС України в Житомирській області;
- (копія) картка платника податків, серія та номер: б/н, виданий 16.07.1997, видавник: ДПІ у м. Житомирі;
- свідоцтво про одруження, копія, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 25.07.1998, видавник: Житомирський міськвідділ РАГС;
- довіреність, копія, серія та номер: 6015, виданий 11.11.2014, видавник: Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит»;
- рішення суду, серія та номер: 296/10242/14-ц, виданий 13.02.2015, видавник: Корольовський районний суд м. Житомира;
- статут, копія, серія та номер: 10741050035025974, виданий 25.06.2013, видавник: Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит»;
- іпотечний договір, копія, серія та номер: 10231, виданий 10.07.2006, видавник: сторони договору: Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_4;
- виписка, копія серія та номер: АД № 495488, виданий 04.03.2014, видавник: Державний реєстратор Ушацька Н.В.;
- витяг, копія, серія та номер: б/н, виданий 15.05.2015, видавник: Державний реєстратор Замковий В.В.;
- довіреність, копія, серія та номер: 1-131100/855, виданий 22.01.2015, видавник: Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит».
Таким чином, позивачем державному реєстратору було надано всі передбачені чинним законодавством документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Проте, як було зазначено вище, рішенням відповідача від 16.06.2015 року № 22119804 позивачу відмовлено у державній реєстрації з тих підстав, що подані для проведення державної реєстрації прав документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в ході розгляду заяви встановлено наявність обтяжень - арешт на все майно, що належить відповідачу по справі, який є іпотекодавцем за договором іпотеки; крім того, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності зареєстровано за особою, яка не є стороною у справі; крім того, відсутні відомості щодо реєстрації права за відповідачем.
Стосовно доводів відповідача про те, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності зареєстровано за особою, яка не є стороною у справі та про відсутність відомостей щодо реєстрації права за ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.
Так, заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2015 року по справі №296/10242/14-ц, яке було надано разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем встановлено, що право власності у ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 виникло 10.07.2006 року, тобто з моменту реєстрації договору купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином посилання відповідача, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень за позивачем, на зазначені вище обставини є необґрунтованими, оскільки судовим рішенням, наданим як підставу для проведення вказаної реєстрації встановлено, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 виникло 10.07.2006 року.
Стосовно встановленої відповідачем наявності обтяжень - арешту на все майно, що належить ОСОБА_4, який є іпотекодавцем за договором іпотеки, що також стало підставою для відмови у державній реєстрації прав за позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 46 Порядку наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Як вбачається з матеріалів справи, арешт всього нерухомого майна іпотекодавця - ОСОБА_4 зареєстрований вже після державної реєстрації іпотеки за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а тому не є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності у межах спірних правовідносин підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, що визначені у частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З огляду на викладене, рішення від 16.06.2015 року № 22119804 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, що є підставою для скасування такого рішення..
При цьому, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України зареєструвати право власності на нерухоме майно - квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 09807856; 04050, м. Київ, вул. Артема, 60) та внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки такі дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача та мають ним вчинятися відповідно до правил ст. 19 Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Протиправність оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень вказує, що сторони повертаються у стан, який існував до його прийняття, тобто на стадію прийняття документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, та реєстрації заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», прийнятої 05 червня 2015 року за реєстраційним № 21850874, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 09807856; 04050, м. Київ, вул. Артема, 60), з урахуванням висновків даної постанови.
Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.06.2015 № 22119804, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни від 16 червня 2015 року № 22119804 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов'язати Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», прийнятої 05 червня 2015 року за реєстраційним № 21850874, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 09807856; 04050, м. Київ, вул. Артема, 60), з урахуванням висновків даної постанови.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.