Справа: № 825/2940/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
08 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представника позивача - Сокирко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської обласної державної адміністрації до державного реєстратора прав на нерухоме майно Хафусової Владислави В'ячеславівни Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання незаконною відмови у державній реєстрації права на земельну ділянку, скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень та визнання незаконними дій державного реєстратора,
Чернігівська обласна державна адміністрація звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Хафусової Владислави В'ячеславівни Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання незаконною відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий номер 7424482400:05:001:0001; скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хафусової В.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 22366136 від 25.06.2015; визнання незаконними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Хафусової В.В. в частині прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 22366136 від 25.06.2015 р.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, в зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Чернігівська ОДА звернулась до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий номер 7424482400:05:001:0001, за суб'єктом: Держава в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Рішенням державного реєстратора Хафусової В.В. від 25.06.2015 р. № 22366136 було відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності держави на земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий номер 7424482400:05:001:0001, за суб'єктом: Держава в особі Чернігівської обласної державної адміністрації мотивуючи тим, що у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2015 р. власником майна зазначено Ріпкинську районну державну адміністрацію.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані Чернігівською ОДА документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому відмова державного реєстратора Хафусової В.В. у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий номер 7424482400:05:001:0001 є правомірною.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Згідно з ч.8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Повноваження державного реєстратора встановлені ч.2 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації. Державний реєстратор також встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.
Частина перша статті 15 вказаного Закону встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною сьомою статті 16 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Частина четверта статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Отже, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації. В свою чергу відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень може мати місце за наявності вичерпних підстав, визначених Законом.
01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VІ від 06.09.2012 р.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:
- у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;
- за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
Так, із наданого державному реєстратору витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2015 (кадастровий номер 7424482400:05:001:0001) вбачається, що земельна ділянка сформована 16.09.2005 р. За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7424482400:05:001:0001 належить до земель державної власності. При цьому, власником зазначеної земельної ділянки є Ріпкинська районна державна адміністрація.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що подані Чернігівською ОДА документи для проведення державної реєстрації права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424482400:05:001:0001, яка належить до земель державної власності, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки в поданому заявником витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2015 р. власником такої земельної ділянки є Ріпкинська районна державна адміністрація, що є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
В зв'язку із зазначеним, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Чернігівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвалу в повному тексті виготовлено 14.12.2015 року.
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.