про повернення позовної заяви
14.12.15р. Справа № 904/10663/15
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕС", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІРА ТРЕЙД", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1134224,32 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІРА ТРЕЙД" з вимогами про стягнення 1134224,32 грн.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених розділом VІІІ цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксовану розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2015 рік", яким мінімальна заробітна плата з 01 січня 2015 року встановлена у розмірі 1218 грн 00 коп.
Так, позивачем в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано оригінал квитанції № 56 від 27.11.2015 про сплату судового збору у сумі 17013,37 грн, проте довідкою Відділу документального забезпечення (канцелярія) господарського суду Дніпропетровської області № 46/15 від 11.12.2015 зазначено, що квитанція № 56 від 27.11.2015 про сплату судового збору у сумі 17013,37 грн вже використана раніше в іншій господарській справі, а саме: 904/10319/15 (позовна заява надійшла 30.11.2015, провадження у справі порушено ухвалою від 02.12.2015). Однак позивач про вказані обставини не зазначив у позовній заяві.
Чинним законодавством України не передбачено використання одного платіжного доручення про сплату судового збору за декількома справами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Отже, суд не вважає квитанцію № 56 від 27.11.2015 про сплату судового збору у сумі 117013,37 грн належним та допустимим доказом сплати судового збору у справі № 904/10663/15, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТЕС" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатком на "26" арк., у тому числі оригінал квитанції № 56 від 27.11.2015 про сплату судового збору у сумі 17013,37 грн, довідка господарського суду Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1