Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
"30" листопада 2015 р. Справа № 911/4379/15
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд 1999»
до
Приватного підприємства «Цегляр»
про
стягнення 216 185,40 грн
Суддя Антонова В.М.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явились;
від відповідача:
не з'явились.
Обставини справи:
25.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд 1999» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 23.09.2015 (вх. №4564/15) до Приватного підприємства «Цегляр» (далі - відповідач) про стягнення 216 185,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємством «Цегляр» своїх зобов'язань за договором поставки №11-2014 від 28.04.2014 (далі - договір поставки).
На виконання своїх зобов'язань за договором поставки позивач здійснив 100% передоплату загальної вартості товару та перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Цегляр» кошти в сумі 211 000,00 грн, проте відповідач не поставив товар (цеглу керамічну М-100 у кількості 135 000 штук) у встановлений строк, тим самим не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2015 порушено провадження по справі №911/4379/15 та призначено її до розгляду на 05.11.2015.
У судове засідання 05.11.2015 учасники провадження, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, вимоги ухвали суду від 28.09.2015 не виконали.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2015, у зв'язку неявкою представників сторін, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 30.11.2015, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду від 28.09.2015 та зобов'язано позивача надати суду нормативно-правове обґрунтування підстав стягнення коштів в розмірі 216 185,40 грн, враховуючи, що між сторонами було укладено договір поставки №11-2014 від 28.04.2014.
У судове засідання 30.11.2015 учасники провадження, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явились, вимоги ухвал суду від 28.09.2015 та 05.11.2015 не виконали.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
У відповідності з п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
В силу ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, господарський суд повинен створювати сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В пункті 2.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
Статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 ГПК) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 ГПК).
Згідно 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2015 було витребувано перелік документів, в тому числі: оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, свідоцтва про державну реєстрацію; довідку про включення до ЄДРПОУ; довідку про взяття на облік як платника податків; платіжні реквізити відповідача; оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2015 зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду від 28.09.2015 та зобов'язано позивача надати суду нормативно-правове обґрунтування підстав стягнення коштів в розмірі 216 185,40 грн, враховуючи, що між сторонами було укладено договір поставки №11-2014 від 28.04.2014.
Однак, позивач не виконав вимоги ухвали суду та не надав суду вищезазначені документи, про причини неможливості їх подання або про намір подати їх в наступних засіданнях суд не повідомив.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд позбавлений можливості встановити факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №11-2014 від 28.04.2014.
Згідно ст. 47 ГПК України, судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи те, що представник позивача двічі без поважних причин в судове засідання не з'явився, не надав суду витребувані ухвалами суду від 28.09.2015 та 05.11.2015 документи, які необхідні для об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин справи і прийняття обґрунтованого та законного рішення, а також, беручи до уваги, що встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі закінчується 30.11.2015 та відсутність клопотань сторін про продовження визначеного законом строку розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Одночасно, господарський суд звертає увагу, що відповідно п. 4.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2012 № 18 вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ухвалив:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд 1999» до Приватного підприємства «Цегляр» про стягнення 216 185, 40 грн залишити без розгляду.
2. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати сторонам.
Суддя В.М. Антонова