про відмову у прийнятті позовної заяви
11.12.15р. Справа № 904/10562/15
Суддя Воронько В.Д., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідачів:
1. Іларіонівської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області, смт Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області
2. ОСОБА_2, АДРЕСА_1про визнання недійсним рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Іларіонівської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області та громадянки ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Як вбачається з позовних матеріалів, 2-м відповідачем у позові зазначено ОСОБА_2, тобто громадянку - фізичну особу та вимоги стосуються саме її. Так само і Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано саме громадянці ОСОБА_2, а не фізичній особі-підприємцю, отже вимоги адресовані саме до громадянки, а не до фізичної особи-підприємця.
Матеріали позовної заяви не містять відомостей про те, що ОСОБА_2, є приватним підприємцем, що нею набуто статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, громадянка ОСОБА_2 не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а тому не може бути стороною в господарському процесі за даним позовом. Позовні заяви, де хоча б однією із сторін виступають громадяни, розглядається в районних, а не в господарських судах України.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 3 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1218,00 грн підлягають поверненню платнику, на підставі Закону України "Про судовий збір", за його клопотанням.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У прийнятті позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області та громадянки ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність відмовити.
Позовні матеріали на 52 аркушах, у тому числі оригінал квитанції № 0.0.440217917.1 від 25.09.2015 про сплату судового збору у сумі 1218 грн, повернути заявнику.
Суддя В.Д. Воронько