11 грудня 2015 року Справа № 909/90/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В. (головуючий, доповідач),
Гончарук П.А.,
Нєсвєтова Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі № 909/90/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД до відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" та публічного акціонерного товариства "Мегабанк", третя особа: Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про визнання права власності та вилучення майна з акту опису,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 року первісну касаційну скаргу ТОВ Фірми "Калина ІФ" ЛТД було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
22.09.2015 року (згідно з поштовою відміткою на конверті) ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД повторно звернулася до суду з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку, встановленого для її подання.
Проте, вдруге подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015 року - на час повторного подання касаційної скарги) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
За пп. 2 п. 2 ст. 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218 грн.
Згідно з п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадку подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з 01.09.2015 розмір судового збору визначається відповідно до Закону у редакції Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, що подаються у справах, рішення суду першої інстанції у яких прийнято до 01.09.2015.
Разом з тим слід враховувати таке. Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом.
З огляду на викладене, за подання касаційної скарги позивачем мало бути сплачено такий збір у сумі 3 654 грн. (2192,40 грн. - за вимоги майнового характеру + 1461,60 грн. - за вимоги немайнового характеру), тоді як згідно з доданими платіжними дорученнями від 25.06.2015 року № 2519 про сплату судового збору в сумі 913,50 грн., від 18.09.2015 року № 2995 про сплату судового збору в сумі 852,60 грн. та від 22.09.2015 року № 3023 про сплату судового збору в сумі 1157,10 грн. перераховано лише 2923,20 грн., тобто в меншому розмірі, ніж це встановлено Законом України "Про судовий збір".
Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги буде розглянуте у разі повторного звернення у відповідності до вимог ГПК України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року повернути без розгляду.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді П.Гончарук
Н.Нєсвєтова