печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38267/14-к
23 грудня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,-
19.12.2014 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та прокуратури міста Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення по заяві про злочин № 442 від 15.12.2014 року, вчинене суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився. Через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник Генеральної прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надійшли заперечення на скаргу, в якій просив відмовити в задоволенні скарги з підстав, викладених в запереченнях.
Представник прокуратури м. Києва у призначене судове засідання з розгляду скарги не з'явився, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги без його участі.
Вивчивши скаргу та приєднані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
По суті поданих заяв ОСОБА_3 вбачається, що останній просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення, в результаті його незгоди з діями чи бездіяльністю судді при здійсненні ним судочинства.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року “Про незалежність судової влади” судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Окрім того, рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, можуть оскаржуватись у чинному на даний час апеляційному та касаційному порядку, це є забезпеченням конституційного принципу незалежності суддів і заборони втручання у вирішення справи належним судом. Рішення суду, дії чи бездіяльність оскаржується лише в порядку, визначеному ст.129 Конституції України та законодавством про судочинство.
Як перевірено слідчим суддею, заява ОСОБА_3 від 15.12.2014 № 442 містить твердження щодо неправомірних дій судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , однак обставин чи відомостей, які б вказували на вчинення вказаних кримінальних правопорушень і які підлягають внесенню до ЄРДР, в заяві не зазначено і такі відомості в заяві відсутні, фактично, доводи заявника зводяться до його незгоди з прийнятими судовими рішеннями, що за своїм змістом є поза процесуальним способом їх оскарження та одним із протиправних намагань втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність судді, в зв'язку з чим відсутні підстави, згідно ст. 214 КПК України, для внесення відомостей по заявам до ЄРДР та відповідно зобов'язання вчинити такі дії.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306-307, 309, 372, ст. 376, ст. ст. 392, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1