печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31211/14-к
30 жовтня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, -
28.10.2014 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги заявник вказує на те, що 21.10.2014 року ним до Генеральної прокуратури України подано заяву про вчинення кримінального правопорушення - постановлення суддями Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завідомо неправосудної ухвали від 05.09.2014 року та зловживання владою, в діях яких вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365 ч. 1 та ст. 375 ч. 1 КК України. Вказує на те, що всупереч вимогам закону, відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були та розслідування не розпочато. Просить зобов'язати службову особу Генеральної прокуратури України, уповноваженої на внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - внести відомості до ЄРДР відносно суддів Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в діях яких вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365 ч. 1 та ст. 375 ч. 1 КК України та розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити.
Старший прокурор другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури ОСОБА_8 у судовому засіданні надав заперечення на скаргу, в яких просив у задоволенні скарги відмовити з викладених у запереченнях підстав. Також зазначив, що незгода з судовим рішенням сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Вивчивши скаргу та дослідивши приєднані до неї документи, заслухавши пояснення особи, яка звернулася із скаргою, думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 21.10.2014 ОСОБА_3 подав заяву на адресу Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення суддями Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 365 ч. 1 та ст. 375 ч. 1 КК України.
Як встановлено у судовому засіданні, скарга ОСОБА_3 відповідно до п. 2.2 Інструкції була прийнята працівниками секретаріату Генеральної прокуратури України та зареєстрована відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури, чим виконано функції, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України.
Листом від 27.10.2014 за № 06/1-р за підписом начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури, старшого радника юстиції ОСОБА_9 , Генеральна прокуратура України направила звернення ОСОБА_3 щодо неправомірних, на його думку, дій суддів Апеляційного суду м. Києва на адресу заступника прокурора м. Києва ОСОБА_10 , для розгляду та прийняття відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Проте ч. 4 ст. 214 КПК України розмежовано такі дії як внесення відомостей до ЄРДР та реєстрація відповідної заяви. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 214 та п. 22 Перехідних положень КПК України право встановлення порядку ведення ЄРДР віднесено до компетенції Генеральної прокуратури України.
Відповідно до Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2013, передбачено, що облік кримінальних правопорушень проводиться за територіальним принципом його вчинення.
Статтею 218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст. ст. 214, 218 КПК України.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції заява прийнята працівниками секретаріату Генеральної прокуратури України та зареєстрована відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури, чим виконано функції, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України.
Згідно з п. 3.6 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року “Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення”, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли до прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, Генеральна прокуратура України, направляючи заяву ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва діяла в межах, наданих їй повноважень, відповідно до чинного законодавства, а тому скарга на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_3 від 21.10.2014 до ЄРДР визнається безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306-307, 309КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1