печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18815/14-к
10 липня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5 , погодженого старшим прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України; зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Заступник начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим зі старшим прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про дозвіл на затримання ОСОБА_7 03.01.1962 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке внесено до Печерського районного суду м. Києва одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні прокуратури Київської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000000255 від 10.04.2014 року, в якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке виразилося у незаконному підписанні ОСОБА_7 листа Мінагрополітики України №37-31-13/17241 від 18.09.2012 року, що призвело до незаконного припинення, на підставі розпоряджень виконуючого обов'язки голови Києво-Святошинської районного державної адміністрації Київської області ОСОБА_9 №2465 від 03.10.2012 року, №2858 від 25.10.2012 року, №3381 від 11.12.2012 року права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельною ділянкою загальною площею 350 га, ринкова вартість якої становила 370500000,00 грн., віднесення її до складу земель запасу державної власності в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та подальшої безоплатної передачі у грудні 2012 року у власність фізичним особам. Внаслідок цього державним інтересам заподіяно шкоду у вигляді збитків на суму 370500000 грн., яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
При таких обставинах заступник начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 вважає, що з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні старший прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив слідчого суддю задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на викладені у ньому фактичні обставини, обґрунтування та правові підстави.
Захисник ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , проти задоволення вказаного клопотання заперечував, з підстав його необґрунтованості та незаконності та просив слідчого суддю відмовити у його задоволенні.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом, який застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями ст. ст. 188, 189 КПК України визначено виключне коло учасників кримінального провадження щодо яких прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якими є підозрюваний та обвинувачений, звернення із вказаними клопотаннями щодо інших учасників кримінального провадження законом не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що заступник начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повинен був отримати у кримінальному провадженні належні та допустимі в розумінні ст.ст. 83-85 КПК України докази, які б давали йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 вчинив зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
Слідчим суддею із матеріалів справи вбачається, що в основу повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, заступником начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_10 були покладені фактичні обставини щодо підписання ОСОБА_7 листа Мінагрополітики України №37-31-13/17241 від 18.09.2012 року, адресованого ДП «НДВА «Пуща-Водиця», відповідно до якого Мінагрополітики України надало погодження на припинення права постійного користування земельною ділянкою 350,00 га, що знаходилася в користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в порядку встановленому законодавством України шляхом добровільної відмови.
Разом з цим, слідчим суддею встановлено, що лист Мінагрополітики України №37-31-13/17241 від 18.09.2012 року не є належним доказом у кримінальному провадженні, який дає достатні та обґрунтовані підстави вважати про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, Мінагрополітики України не було суб'єктом права власності на землі держави, а тому не було наділено повноваженнями приймати обов'язкові до виконання рішення про припинення ДП «НДВА «Пуща-Водиця» права постійного користування вказаною земельною ділянкою та припинення права державної власності на вказану земельну ділянку. Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №500/2011, Мінагрополітики України не наділено повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності.
Натомість повноваження щодо прийняття рішень про розпорядження земельними ділянками державної власності в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі щодо прийняття рішення про припинення права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» були покладені на уповноважений орган державної влади, через який держава реалізовувала своє право на вказані землі державної власності, а саме Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області. Інші докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_7 зловживанням наданою йому владою та службовим становищем старшим прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 у судовому засіданні надані не були.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що лист Мінагрополітики України №37-31-13/17241 від 18.09.2012 року за підписом ОСОБА_7 , відповідав вимогам законодавства України, не був погодженням документів на відчуження земельної ділянки з державної власності, а для його підписання не потребувалось отримання погоджень Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Комісії з контролю за використанням і відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, інших органів державної влади в сфері земельних відносин. Зазначений лист за своїм правовим характером не покладав на Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області жодних обов'язків щодо видачі розпоряджень №2465 від 03.10.2012 року, №2858 від 25.10.2012 року, №3381 від 11.12.2012 року із припинення права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» зазначеною земельною ділянкою та прийняття рішень про її відчуження із державної власності на користь фізичних осіб.
У судовому засіданні старший прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 належні та допустимі докази, які б підтверджували обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не надав.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заступник начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності у кримінальному провадженні №42014000000000255, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України такими обставинами є: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя зазначає, що старший прокурор відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 у судовому засіданні не довів, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 переховується чи буде в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_7 до початку розгляду вказаного клопотання вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК України. Із наявних матеріалів справи слідчим суддею вбачається, що ОСОБА_7 на даний час знаходиться на стаціонарному лікуванні в Державному закладі «Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр МОЗ України», а тому твердження про те, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та може вчинити дії зазначені у ст. 177 КПК України є необґрунтованими.
Додаткових доказів та обґрунтувань, які б підтверджували необхідність надання дозволу на затримання ОСОБА_7 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні не надали.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставним і необґрунтованим, та не підлягає задоволенню із зазначених вище підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 188, 189, 190, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5 , погодженого старшим прокурором - заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України; зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1