Справа №454/2334/15-к
"04" грудня 2015 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженці та жительці АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, розлученої, матері чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимої,
по ст.166 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо обов'язку батьків виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, будучи матір'ю неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у Львівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДОМ, достовірно знаючи про потребу щоденного, постійного лікування доньки, злісно не виконувала встановлених законом обов'язків по догляду за донькою, будь-яких заходів щодо неналежного лікування малолітньої не виконувала, на курс високоефективної антиретровірусної терапії у Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДОМ не з'являлась, рекомендацій лікаря не дотримувалася, що спричинило тяжкі наслідки, а саме смерть малолітньої ОСОБА_5 , яка мала місце 11.06.2015 року в реанімаційному відділенні Львівської обласної дитячої інфекційної лікарні. Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинила злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України визнала повністю та пояснила, що 24.11.2011 році вона народила дочку ОСОБА_6 в домашніх умовах, так як на обліку у лікаря вона не перебувала. Пізніше її разом з дитиною помістили в родове відділення лікарні. Після того, як її виписали з дитиною додому, через два дні їй подзвонили з лікарні і повідомили, що аналізи дитини є відхиленими від норми і потрібно прибути до Львівської обласної дитячої інфекційної лікарні для призначення лікування. Так, після прибуття до лікарні, дитині призначили лікування та спеціальне харчування, яке вона повинна була давати дитині на протязі півтора місяці. 22.12.2011 року вона повторно поїхала до Львівської обласної дитячої інфекційної лікарні для здачі аналізів та видачі спеціального харчування. Однак, коли спеціальна суміш в неї закінчилася, вона повинна була знову з'явитися з дитиною до лікарні для продовження курсу лікування, проте не поїхала, оскільки не думала і не знала, що ненадання дитині спеціального харчування і ліків буде загрожувати її здоров'ю та житті. Відтак, стан здоров'я дитини почав різко погіршуватися в результаті чого, дитина була доставлена в інфекційне відділення Сокальської ЦРЛ, де пізніше госпіталізована до Львівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДОМ, де у реанімаційному відділенні померла. У вчиненому щиро кається.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками розгляду, суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прокурору та обвинуваченій роз'яснено, що вони позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України доведена у повному обсязі і її дії правильно кваліфіковані за ст.166 КК України, як злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що воно відноситься до правопорушень середньої тяжкості, що вона раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є визнання нею вини, щире каяття, і те, що на її утриманні знаходяться четверо малолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_4 , покарання в межах санкції ст.166 КК України, у виді позбавлення волі, але на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 за ст. 166 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_7