печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11395/14-к
03 червня 2014 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до слідчого судді із скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України , яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви від 22 квітня 2014 року про кримінальне правопорушення, яка надійшла до ГПУ 23 квітня 2014 року. Заявники просять зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень згідно поданої ними заяви.
Під час судового розгляду заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на те, що ГПУ після отримання заяви повинна була внести відомості до ЄРДР, чого зроблено не було.
Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 під час судового розгляду заперечував проти задоволення скарги, вказуючи на те, що заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була перенаправлена для розгляду до прокуратури м. Києва, що не суперечить вимогами КПК України.
Вивчивши скаргу, долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, заява ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо можливого кримінального правопорушення від 22 квітня 2014 року , на яку вони посилаються у своїй скарзі, 23.04.2014 надійшла до Генеральної прокуратури України, про що свідчить дата на відтиску штампу вхідної кореспонденції ГПУ . 29.04.2014р. вказана заява була перенаправлена до прокуратури м. Києва - для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, про що 29.04.2014р. проінформовано заявника, шляхом направлення відповідного повідомлення , що відповідає п. 3.6 та п.3.8 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», згідно з яким, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, направлення заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до прокуратури м. Києва за територіальним принципом відповідають положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012, що спростовує доводи особи, яка подала скаргу про незаконність бездіяльності Генеральної прокуратури України.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Слідчим суддею, при розгляді даної скарги не встановлено порушення Генеральною прокуратурою України будь - яких прав особи, яка подала скаргу чи інших осіб при перенаправленні його заяви до прокуратури м. Києва для розгляду.
За вказаних обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 216, 218, 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1