9 грудня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І. Б.
суддів: Чупікової В.В., Яремка В.В.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю: представника позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», третя особа Путильська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", третя особа Путильська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.
Відповідач без погодження з ним провів роботи по переносу електроопори та змінив трасу електромережі, протягнувши повітряну високовольтну лінію напругою 10кВ над його земельною ділянкою житлової забудови за адресою АДРЕСА_1.
Перенесення траси електромережі унеможливлює використання земельної ділянки за призначенням для будівництва житлового будинку, а перенос електроопори перешкоджає заїзду автотранспорту на земельну ділянку.
22-ц/791/1451/2015р. головуючий у 1-й інстанції Дідух Д.В.
Категорія 47 доповідач Перепелюк І.Б.
ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням винести за межі земельної ділянки лінію електромереж та перенести електроопору на попереднє місце, однак проводити будь-які роботи відповідач відмовився.
Позивач просив зобов'язати ПАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом винесення за межі земельної ділянки лінії електромережі ПЛ - 10кВ та перенесення бетонної електроопори на попереднє місце, а також просив стягнути судові витрати.
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Посилаючись на обставини, вказані в позові, апелянт зазначає, що відповідач не надав жодних доказів про те, що ним правомірно було здійснено перенесення повітряної лінії електропередач.
Також ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 набув права на користування земельною ділянкою на законних підставах.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення - скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивач є неналежною стороною по справі, права його не порушені, оскільки не надано належних доказів, що земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1
Колегія суддів вважає, що судом не встановлені всі обставини справи, рішення не обґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Путильської селищної ради № 29/3 від 18.03.1998р. позивачу надана земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд в смт. Путила, вул.О.Кобилянської.
Таким чином, позивач відповідно до ст.19 Земельного Кодексу в редакції 1992 року, діючому на час надання йому в користування зазначеної земельної ділянки, на законних підставах набув право на користування нею.
Висновок суду першої інстанції те, що позивач є неналежною стороною по справі, оскільки не надано належних доказів, що вищевказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 є помилковим.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування збитків; застосування інших, передбачених законом способів.
14.02.2002р. позивач отримав дозвіл на будівництво на вказаній земельній ділянці одноповерхового житлового будинку розміром 6.0х8.0м, що підтверджується паспортом, виданим Путильським відділом містобудування та архітектури.
З матеріалів справи, зокрема паспортів повітряної лінії №8 «Семакова» від Путильської п/ст 35/10кВ напругою 10 кВ, повітряної лінії №2 «Тораки» від Путильської п/ст 35/10кВ напругою 10кВ та пояснень відповідача вбачається, що повітряна лінія №2 від Путильської п/пс 35/10 та № 8 «Семакова» від Путильської п/пс 35/10, напругою 10 кВ побудовані та введені в експлуатацію в 1972 та 1986 роках та належать ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго». Охоронна зона становить 10м з кожної сторони від крайніх проводів.
Відповідно до ст. 76 ЗК України (2001 р.) землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти(атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використан-ням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.
Статтею 112 ЗК України встановлено, що охоронні зони створюються: уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Частиною 6 ст. 19 Закону України „Про електроенергетику" передбачено що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.
Відповідно до ч.2 п.4 Правил охорони електричних мереж затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 209 у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.
Позивач отримав земельну ділянку в користування в 1998 році, коли повітряна електролінія уже існувала над цією ділянкою. Зазначений факт позивачем не заперечується. Отже, лінія електропередач існувала на час надання позивачу в користування зазначеної земельної ділянки, що підтверджується також Актом перенесення в натурі меж охоронних зон, зон санітарної охорони і зон особливого режиму користування земельної ділянки ОСОБА_1, в якому зазначена охоронна зона навколо ЛЕП-10кв розміром 10м в обидві сторони площею 0,0291га.
Судом встановлено, що повітряні лінії побудовані та введені в експлуатацію в 1972 та 1986 роках, ще до отримання позивачем земельної ділянки в користування і жодних споруд та будівель на ній не було розташовано.
На час будівництва позивач знав, що над цією ділянкою проходить повітряна лінія електропостачання та неподалік знаходиться опора електропостачання.
Відповідно до п.9 Правил охорони електричних мереж у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд.
Такого дозволу при будівництві позивач не отримував і будівництво з енергопідприємством не узгоджував.
Отже, доводи апелянта, що розміщення ліній електричних мереж створюють йому перешкоди, оскільки розташовані над житловим будинком та позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача винести за межі земельної ділянки лінію електромережі є безпідставними.
Відповідно до довідки Путильської селищної ради від 27.11.2015р., земельна ділянка, що надана ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд має обмеження та обтяження, а саме : через земельну ділянку проходить повітряна лінія ЛЕП і необхідно дотримуватися встановлених законодавством правил землекористування та добросусідства.
Позивач отримав земельну ділянку у користування із уже існуючими обмеженнями у вигляді лінії електропередач над зазначеною земельною ділянкою.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про електроенергетику» на об'єктах енергетики встановлюється особливий режим допуску, а в охоронних зонах електромереж діють обмеження. Дія таких обмежень виникає з моменту створення лінії електропередач.
Проходження над земельною ділянкою позивача лінії електропостачання є обмеженням, яке встановлено законом, зокрема ст. 19 Закону України «Про електроенергетику», оскільки вздовж розташування електроустановки проходить охоронна зона електромереж, тому проходження частини електролінії, що належить відповідачу над земельною ділянкою, якою користується позивач є правомірним.
Представник позивача посилався на те, що високовольтна лінія спочатку не проходила через всю земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні позивача, а після заміни відповідачем електроопори, лінія була перенесена і знаходиться над його будинком.
Згідно ч.5 ст.24 Закону України «Про електроенергетику» електропередавальні організації зобов'язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.
З відповіді ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» на запит позивача вбачається, що 06.10.2010р.Путильським РЕМ були проведені роботи по заміні опори дволанцюгової ПЛ-10 кВ №2 та №8, оскільки дерев»яна опора стала непридатною для використання. Була встановлена нова бетонна опора типу СВ-16,5. Роботи проводились в охоронній зоні ПЛ-10 кВ і зміщення опори відбулось приблизно на 4м.
Ці обставини були підтверджені в судовому засіданні відповідачем. Крім цього було встановлено, що опора, яка була замінена знаходилась на межі земельної ділянки позивача, де був заїзд. Зазначена опора була замінена на нову, яка була розміщена ближче до дороги, при цьому ні вліво ні вправо зміщень лінії не було.
З представлених відповідачем топографічних зйомок земельної ділянки вбачається, що роботи по заміні опори були проведені відповідачем в межах охоронної зони.
Встановлені судом обставини спростовують доводи апелянта про те, що внаслідок заміни опори була змінена лінія електропостачання.
Доказів про зміну напрямку лініїЛЕП суду не представлено.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Доводи апелянта про те, що заміна опори змінила лінію електропостачання та погіршило його становище як користувача земельної ділянки є безпідставними та недоведеними.
Враховуючи всі обставини справи, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Суд першої інстанції не з»ясував всі обставини справи, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.307, п.1, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2015 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», третя особа Путильська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно :