Україна
Справа № 2 - а - 139/09
«14» вересня 2009 року Вільногірський міський суд
Дніпропетровської області
в складі головуючого- судді Сербіна В.В.
при секретарі- Кудіній Н.І.
з участю представника позивача- ОСОБА_1.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченка Анатолія Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, який було пропущено з поважних причин, третя особа у справі- Державне казначейство України,-
25 травня 2009 року позивач ОСОБА_2. звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи його тим, що 16 травня 2009 року, вона отримала рекомендоване поштове відправлення Р-5230600015412, в якому знаходилась постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року, винесена відповідачем, суб'єктом владних повноважень- інспектором ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченком А.В., згідно якої «…ІДПС Марченко А.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, скоєне (власник) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановив, що 20.04.09 року на 156 км. а/ш Знам'янка-Луганськ, керуючи автомобілем Мазда 3 д/номер АЕ 1878 ВМ при встановленій швидкості руху 90 км/год., рухався зі швидкістю 118 км/год., перевищив швидкість руху на 28 км/год., чим допустив порушення пункту 12.6 ПДР України, серійний номер приладу ВІЗІР-0711196. Враховуючи що власник ОСОБА_2. скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, керуючись ст.283 КУпАП, постановив згідно ст.14-1 КпАП України, накласти штраф 300 гривень». Позивачка вважає, що постанову винесено незаконно, вона не відповідає вимогам чинного законодавства, при її винесенні було порушено встановлений законодавством порядок притягнення до відповідальності, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню. Так, як зазначено в описовій частині постанови, що нею оскаржується, відповідач Марченко А.В. розглядав матеріали про адміністративне правопорушення, яке було скоєне «ОСОБА_2», а не позивачкою. В установочній частині відповідач зазначив, що власником автомобілю є ОСОБА_2, а в постановочній частині взагалі не зазначив особу, на яку слід накласти штраф. Більш того, як зазначено в наведеній вище постанові, правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Візір». Але, зазначений прилад не є автоматичним, оскільки він розташовується не стаціонарно, а за вибором працівників ДАІ, вмикається прилад працівником ДАІ, режим роботи приладу, а їх існує три, також встановлюється працівником ДАІ та ним же й обирається напрямок направлення приладу і об'єкт дослідження приладом. Тобто є очевидним, що оскільки прилад «Візір» не працює й в принципі, не може працювати в автоматичному режимі, тобто в режимі, який виключає участь людини, то робітник ДАІ, який виявив правопорушення, якщо воно дійсно мало місце, повинен був скласти на місці протокол про адміністративне правопорушення. Як видно ж з матеріалів, які позивачка отримала поштою, протокол на місці не складався, що є порушенням вимог діючого КУпАП. Крім того, позивачка чітко пам'ятає зазначену дату, тобто 20 квітня 2009 року й може стверджувати, що вона з робітниками міліції не спілкувалася, її під час руху ніхто з робітників ДАІ не зупиняв, ніяких порушень ПДР України вона не скоювала, під час свого руху жодного службового автомобіля ДАІ вона не бачила на жодній ділянці дороги. Тобто є очевидним, що якщо кимось з робітників ДАІ 20 квітня 2009 року й проводилось якесь фіксування дорожнього руху на автошляху Знам'янка-Луганськ, то це відбувалось із суттєвими порушеннями правил проведення такого фіксування. Більш того, ксерокопія фотографії, що знаходилась в конверті разом з постановою, що оскаржується позивачкою, не може бути доказом скоєння нею правопорушення, оскільки вона належним чином процесуально не оформлена та до постанови, як доказ не приєднана. Таким чином, є очевидним, що викладені в постанові обставини не відповідають дійсним, які мали місце 20 квітня 2009 року, а позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, необґрунтовано та незаконно, із значними порушеннями вимог діючого законодавства. Крім того, оскільки отримала зазначену вище постанову, що нею оскаржується, за межами десятиденного строку, з поважних причин та не з своєї вини пропустила встановлений законом строк звернення до суду з зазначеним позовом, на підставі зазначеного вище, прохає визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року, яку винесено вказаним вище суб'єктом владних повноважень, поновивши пропущений з поважних причин строк звернення до суду з позовною заявою.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просить скасувати постанову, як таку, що прийнята всупереч вимог діючого законодавства, а саме ст.14-1 КУпАП, ст.256 КУпАП, ст.258 КУпАП, ст.268 КУпАП, ст.283 КУпАП, уточнивши, що при розгляді справи не було забезпечене право позивача на участь в прийнятті рішення та на захист. Суб'єкт владних повноважень, при виявленні правопорушення з боку водія автомобіля «Мазда 3», державний реєстраційний номер АЕ 1878 ВМ, 20 квітня 2009 року, повинен був зупинити вказаний автомобіль, скласти протокол, після чого винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, надавши змогу позивачеві захистити свої інтереси. В даному разі, застосування ст.14-1 КУпАП та ст.258 КУпАП неможливе, оскільки прилад «Візір» не є автоматичним приладом, не пройшов за станом на 02 вересня 2009 року державної сертифікації та експертизи згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, на фотознімку відсутній номер приладу «Візір» та географічна прив'язка фото на місцевості, що не дає змоги визначити місце скоєння адміністративного правопорушення, рапорт інспектора не датований, що робить недопустимим вказані докази, на підставі яких винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, в якій навіть не визначена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Що стосується строків оскарження, то як встановлено в судовому засіданні, копія постанови була отримана позивачкою лише 16 травня 2009 року, звернулася остання до суду з позовом 25 травня 2009 року, тобто у десятиденний термін з дня отримання постанови, відповідно просить поновити строк, як пропущений з поважних причин.
Представник відповідача- Управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області- ОСОБА_3., будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, надав письмове заперечення, в якому зазначив, що оскільки позивачка не заперечує того факту, що 20 квітня 2009 року керувала автомобілем «Мазда 3» н/з АЕ 1878 ВМ на автодорозі Знам'янка-Луганськ-Ізварино, а інспектор Марченко А.В. діяв у відповідності до вимог ст.14-1 КУпАП, ст.258 КУпАП, ст.280 КУпАП, ст.283 КУпАП, зафіксувавши дане правопорушення радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» № 0711196, який відповідно до ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», пройшов державну перевірку, про що свідчить свідоцтво про державну перевірку приладу № 12316/17, яке дійсне до 26 грудня 2009 року. Згідно технічних характеристик пристроїв, які мають функції фото- та відеофіксації, заводом- виробником не передбачено надпис пристрою на фотографії. В ході ретельного вивчення матеріалів фотофіксації виявлено порушення вимог п.12.6.«г» правил дорожнього руху ОСОБА_2. і це дає змогу зробити висновок, що з боку інспектора ДПС Марченка А.В. порушень чинного законодавства не вбачається, внаслідок чого відповідач прохає суд відмовити ОСОБА_2. в задоволенні її вимог, та залишити постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в силі, розглянувши справу за відсутністю представника відповідача.
Відповідач- інспектор Криничанської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченко А.В., будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, надав письмове пояснення, в якому зазначив, що з 8.00 до 16.00 години, на маршруті патрулювання автошляху Знам'янка-Луганськ-Ізварино, він, спільно з напарником, знаходився на 156 км. вказаної дороги, контролюючи швидкісний режим руху за допомогою приладу «ВІЗІР» № 0711196 на патрульному автомобілі «Опель» державний номер 04/1188. О 13 годині 01 хвилині, на 156 км. вказаної автодороги, яка проходить поза населеним пунктом, де згідно п.12.6 «г» ПДР України, транспортним засобам дозволено рух зі швидкістю не більше 90 км/год., приладом «Візір» була зафіксована швидкість руху 118 км/год. автомобіля «Мазда 3», державний знак АЕ 1878 ВМ. При перевірці автомобіля по системі АІПС «Автомобіль» було встановлено, що вищевказаний автомобіль належить гр.ОСОБА_2, внаслідок чого, на підставі вимог ст.14-1 КУпАП, ст.258 КУпАП, у відповідності до вимог ст.283 КУпАП та факту порушення вимог п.12.6 ПДР, за що передбачена відповідальність по ст.122 ч.1 КУпАП, була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2009 року серії АЕ № 157829 та, керуючись положеннями ст.284 КУпАП, було накладено на ОСОБА_2. адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень, тому прохає суд відмовити ОСОБА_2. в задоволенні її вимог, та залишити постанову в силі, справу розглядати за його відсутності.
Представник третьої особи Державного казначейства України- ОСОБА_4., будучи належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, в судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи без її участі в судовому засіданні.
Як витікає з копії постанови серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року /а.с.5/, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, в справі виконавчого провадження № 820-А, наданій відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції- «…ІДПС Марченко А.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, скоєне (власник) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановив, що 20.04.09 року на 156 км. а/ш Знам'янка-Луганськ, керуючи автомобілем Мазда 3 д/номер АЕ 1878 ВМ при встановленій швидкості руху 90 км/год., рухався зі швидкістю 118 км/год., перевищив швидкість руху на 28 км/год., чим допустив порушення пункту 12.6 ПДР України, серійний номер приладу ВІЗІР-0711196. Враховуючи що власник ОСОБА_2. скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, керуючись ст.283 КУпАП, постановив згідно ст.14-1 КпАП України накласти штраф 300 гривень». В постанові відсутня вказівка на час скоєння правопорушення.
Згідно оглянутому в судовому засіданні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, наданих в судове засідання відділом ДАІ по обслуговуванню Верхньодніпровського району та м.Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області та прилученому до справи в копії /а.с.4/ кольоровому фото, яке отримала позивач разом з оскаржуваною постановою, витікає, що на передньому плані сфотографовано задню частину автомобіля „Мазда-3”, з номерним знаком АЕ 1878 ВМ, на другому плані зліва- кілометровий знак-„156”, в верхній частині фото зазначено: «20.04.09 13:01:13 Скорость 118 км/ч», номер приладу на фото не зазначений, як не зазначена і географічна прив'язка на місцевості.
Згідно оглянутому в судовому засіданні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, наданих в судове засідання відділом ДАІ по обслуговуванню Верхньодніпровського району та м.Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області рапорту прапорщика міліції Марченка А.В. з кольоровим фото до нього /а.с.76/, останній доповів, що «…20 квітня 2009 року під час несення служби, о 13 годині 01 хвилині на 156 км. а/ш «Знам'янка-Луганськ» з використанням приладу «ВІЗІР» № 0711196 (свідоцтво про перевірку № 12316/17, дійсне до 26 грудня 2009 року) було зафіксовано порушення п.12.6 ПДР України, ст.122 ч.1 КУпАП, перевищення встановленої швидкості руху на 28 км/годину водієм автомобіля «Мазда-3», н/з «АЕ 1878 ВМ».
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 18136, виданого РЕВ 5-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 06.11.2007 року /а.с.8/, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, слідує, що автомобіль «MAZDA 3», реєстраційний № АЕ 1878 ВМ, 2007 року випуску, колір - бордова перлина, належить ОСОБА_2.
Згідно копії картки транспортного засобу інформаційної системи ДАІ /а.с.40/, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, в матеріалах справи адміністративного провадження, наданих відділом ДАІ по обслуговуванню Верхньодніпровського району та м.Вільногірська, автомобіль «MAZDA 3», реєстраційний № АЕ 1878 ВМ, 2007 року випуску, колір- бордова перлина, належить ОСОБА_2.
Згідно витягу з наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області за № 185 о/с від 18 вересня 2008 року /а.с.53/ слідує, що Марченка Анатолія Володимировича призначено інспектором дорожньо-патрульної служби Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Згідно картки маршруту патрулювання автодороги М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» /а.с.54/ витікає, що несення служби інспекторами Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області на 156 км. повинно було здійснюватись в період з 11 до 12 години та з 15 до 16 години в другу зміну; в режимі патрулювання в другу зміну з 08 години до 09 години, з 12 години до 13 години.
Згідно «Свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки» серії Д № 001393, виданого 11 жовтня 2006 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики /а.с.56/ витікає, що вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «ВИЗИР» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № 31473-06.
Як витікає з абзацу 6 п.5 „Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості „Візір”, /а.с.57-59/, оглянутих в судовому засіданні, а саме вимог щодо прийомів фотозйомки- «контроль в режимі „Фото” рекомендується здійснювати методом ведення цілі та натискання на кнопку „Контроль” у той момент, коли на кольоровому дисплеї приладу відображається один автомобіль і більш-менш видно його державний номерний знак (гарантована дальність візуального визначення номерного знаку не більше 80 м.)».
Як витікає з листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 8/1-2757 від 02 вересня 2009 року /а.с.79/, прилад «ВИЗИР» на даний час проходить експертні випробовування, за станом на 02 вересня 2009 року експертного висновку або сертифікату відповідності у сфері захисту інформації вказаний прилад не має.
Згідно повідомлення Дніпропетровської дирекції поштового зв'язку № 1324 від 04 червня 2009 року вказану постанову ОСОБА_2 отримала 15 травня 2009 року особисто /а.с.38/.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме факту винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2009 року інспектором ДПС Криничанської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченком Анатолієм Володимировичем, який є суб'єктом владних повноважень, діючим в межах своєї компетенції, на підставі матеріалів рапорту без вказівки на дату складання останнього, а також фотофіксації, здійсненої приладом «Візір» № 0711196, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122 ч.1 КУпАП позивачки та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 5) добросовісно; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ч. 1 ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники /співвласники/ транспортних засобів.
Статтею 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно п.12.6.ґ) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 (дивись додаток 1), дозволяється рух іншим транспортним засобам: на автомагістралях- не більше 130 км/годину, на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/годину, на інших дорогах- не більш 90 км/годину.
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме пункту 2.11. Наказу у постанові по справі про адміністративне правопорушення, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. У розділі "ПОСТАНОВИВ", посадова особа, яка розглядала матеріали адміністративної справи, виносить постанову про накладення адміністративного стягнення (попередження, штраф із зазначенням суми, направлення матеріалів на розгляд суду, адміністративної комісії тощо), застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, або закриття справи, про що робиться відповідний запис.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень- інспектор ДПС Криничанської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченко Анатолій Володимирович, при винесенні постанови серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладенні на позивачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, діяв в порушення вимог п.3, п.5, п.9 ч.3 ст.2 КАС України, тобто, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, недобросовісно, в порушення ст.252 КУпАП- без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності, не досліджуючи матеріали фотофіксації, на яких відсутня будь-яка вказівка на номер радіолокаційного вимірювача швидкості та на географічну прив'язку на місцевості, без врахування установлених в абзаці 6 п.5 "Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості "Візір" вимог щодо прийомів фотозйомки, з яких витікає, що «…контроль в режимі "Фото" рекомендується здійснювати методом ведення цілі та натискати кнопку "Контроль" у той момент, коли на кольоровому дисплеї приладу відображається один автомобіль і більш-менш видно його державний номерний знак», із чого витікає, що даний прилад не може використовуватися в автоматичному режимі, оскільки потребує втручання людини, внаслідок чого винесення рішення суб'єктом владних повноважень на підставі ст.14-1 КУпАП та ст.258 КУпАП в даному випадку є неприпустимим, так як, виключає достовірність факту перевищення установлених обмежень швидкості руху автомобілем, який належить позивачеві та робить недостовірним джерелом доказів матеріали фотофіксації, зроблені, як витікає з матеріалів справи, приладом "ВІЗІР" № 0711196, разом з тим, номер якого на матеріалі фотофіксації взагалі відсутній, а, зважаючи на той факт, що відповідачі не надали й не могли надати суду сертифікат відповідності приладу "Візір" № 0711196, яким була здійснена фотофіксація та атестат відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзв'язку, що є обов'язковим, відповідно до ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР та п.18 ст.16 Закону України "Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 23 лютого 2006 року № 3475-IV, оскільки згідно даних Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України /Держспецзв'язку/, викладених в листі за № 8/1-2757 від 02 вересня 2009 року, пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "ВИЗИР" /далі-Пристрій/ органами ДАІ України хоча й наданий для проведення державної експертизи у сфері захисту інформації та на цей час проходить експертні випробування, але за станом на 02 вересня 2009 року експертного висновку або сертифікату відповідності у сфері захисту інформації не має, що на думку суду дає можливість довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу "ВИЗИРУ"; на підставі недопустимих доказів, а саме матеріалів фото фіксації та свого рапорту без вказівки на дату його складання, дані якого повністю суперечать даним «Картки маршруту патрулювання автодороги М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» в частині часу патрулювання, в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з'ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Марченко А.В. виніс незаконну постанову серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в якій, в порушення вимог ст.283 КУпАП та п.2.11 Наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), не вказавши всіх обставин, які були ним встановлені, а саме часу скоєння правопорушення, внісши у вказаний документ відомості про скоєння «ОСОБА_2» а не позивачкою ОСОБА_2 правопорушення, зробивши відсилку в постанові лише на загальну норму порушення ПДР України- пункт 12.6 ПДР України, не зазначивши підпункт «ґ», який визначає відповідальність саме водіїв «інших автомобілів», до яких і належить автомобіль позивачки, наклавши на останню штраф у розмірі 300 гривень, внаслідок чого позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченка Анатолія Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, який було пропущено з поважних причин, третя особа у справі- Державне казначейство України, підлягає задоволенню в повному обсязі, а постанова серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року, винесена інспектором ДПС Криничанської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченком Анатолієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень- скасуванню, як така, що не ґрунтується на вимогах Закону, з визнанням дій відповідача- суб'єкта владних повноважень - інспектора ДПС Марченка А.В. неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачі в своїх запереченнях не надали суду доказів того, що прилад "ВІЗІР" № 0711196 під час фотофіксації працював в автоматичному режимі та пройшов державну сертифікацію та експертизу відповідно до ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 05 лютого 1994 року № 80/94-ВР та п.18 ст.16 Закону України "Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 23 лютого 2006 року № 3475-IV, тим самим не спростували твердження позивачки та її представника стосовно того, що прилад працював не в автоматичному режимі і внаслідок цього слід було застосовувати звичайний порядок притягнення до адміністративної відповідальності, а не передбачений ст.14-1 КУпАП, ст.258 КУпАП, що не було виконано інспектором Марченком А.В., внаслідок чого доводи відповідачів стосовно відмови в задоволенні позову позивачці суд до уваги не приймає.
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що копія постанови АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року була отримана позивачкою 15 травня 2009 року, про що свідчить повідомлення Дніпропетровської дирекції поштового зв'язку № 1324 від 04 червня 2009 року /а.с.38/, яке є в матеріалах справи, наведених вище, внаслідок чого позивачка не мала можливості оскаржити постанову у встановлені ст.289 КУпАП строки, яких би то не було доказів своєчасного вручення позивачці зазначеної постанови, відповідачем не надано, у суду маються всі підстави вважати поважними причини пропуску позивачкою строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, внаслідок чого ОСОБА_2. слід поновити пропущений з поважних причин десятиденний строк оскарження постанови. При цьому суд вважає встановленим строк отримання копії постанови позивачкою- 15 травня 2009 року і не бере до уваги твердження позивачки та її представника про отримання копії постанови 16 травня 2009 року, виходячи з наведеного вище.
Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки факт порушення ПДР України позивачем відповідачами не доведений, постанова про адміністративне правопорушення серії АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року, яка була винесена у відношенні позивачки ОСОБА_2. відповідачем, суб'єктом владних повноважень, інспектором Криничанської роти ДПС Марченком А.В.- незаконна, в діях позивача, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за недоведеності вини позивача, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2. слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.288 ч.5 КУпАП, позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти на рахунок Держави України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,86,87,94,99-102,158-163,167,185,186,254 КАС України, ст.247 п.1, ст.284 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченка Анатолія Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, який було пропущено з поважних причин, третя особа у справі- Державне казначейство України- задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії посадової особи- інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченка Анатолія Володимировича які 20 квітня 2009 року були спрямовані на притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Визнати незаконною та скасувати постанову АЕ № 157829 від 20 квітня 2009 року, винесену інспектором ДПС Криничанської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марченком Анатолієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення в виді штрафу у розмірі 300 гривень за відсутністю в її діях складу зазначеного правопорушення, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_2. складу зазначеного правопорушення, поновивши позивачці строк звернення до суду з позовною заявою, який було пропущено з поважних причин.
Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.
Копію даної постанови негайно, не пізніше наступного дня після ухвалення, надіслати відповідачам та третій особі.
Головуючий суддя В.В.Сербін