Єдиний унікальний номер справи: 668/11097/15-к Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/791/936/15
Категорія: умовно-дострокове звільнення Доповідач: ОСОБА_2
2015 року листопада місяця „11” дня
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 21 вересня 2015 року,
встановила:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 20.02.2006 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд послався на те, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі допустив 19 порушень режиму відбування покарання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи та правами начальника відділення СПС, офіційно не працевлаштований та також має і 9 заохочень. Згідно характеристики засуджений з представниками адміністрації не завжди тактовний, саморегулювання поведінки не стійке, за характером спокійний, потайний, до себе не завжди вимогливий, перебуває на профілактичному обліку як особа схильна до самогубства та членоушкодження. Алкогольна та наркотична залежність відсутні, зовнішній вигляд та спальне місце охайні, у колективі засуджених уживається з широким колом засуджених різної спрямованості, у зв'язку з чим суд не може визнати його таким, що довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, вислухавши прокурора у дебатах, який залишився на попередній позиції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Колегією суддів при розгляді справи не встановлено порушень судом першої інстанції кримінального та кримінального процесуального закону при відмові в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя людини та відбув ? частини призначеного строку покарання. Має 9 (дев'ять) заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці та 19 (дев'ятнадцять) стягнень за порушення умов відбуття покарання.
Із наданої характеристики та доданої до неї довідки, що міститься в матеріалах провадження вбачається, що ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 07.06.2005 року. Під час перебування в попередніх місцях позбавлення волі допустив злісні порушення режиму відбування покарання, за що має 19 (дев'ятнадцять) стягнень, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи та правами начальника відділення СПС, а за сумлінну поведінку та ставлення до праці заохочувався 2 (два) рази.
В Херсонській виправній колонії УДПтС України в Херсонській області (№ 61) відбуває покарання з 09.10.2012 року. За період відбування покарання засуджений ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, адміністрацією установи заохочувався 7 (сім) разів за сумлінне ставлення до праці та добру поведінку. У скоєному злочині розкаюється з метою отримати поблажливість, вину визнав не повністю. Приймає активну участь в суспільному житті відділення, виконує обов'язки днювального відділення без оплати праці. З представниками адміністрації не завжди тактовний, саморегулювання поведінки не стійке, за характером спокійний, потайний, до себе не завжди вимогливий, перебуває на профілактичному обліку як особа схильна до самогубства та членоушкодження. Алкогольна та наркотична залежність відсутні, зовнішній вигляд та спальне місце охайні, у колективі засуджених уживається з широким колом засуджених різної спрямованості.
07.06.2013 року засудженому ОСОБА_7 було відмовлено в заміні не відбутого строку покарання більш м'яким, як такому, що не довів свого виправлення (протокол № 14 від 27.06.2013 року).
07.06.2014 року засудженому ОСОБА_7 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні, як такому, що не довів свого виправлення (протокол № 13 від 12.06.2014 року).
Крім того, з довідки про заробітну плату засудженого ОСОБА_7 від 18.09.2015 року вбачається, що він станом на вересень 2015 року працював у червні та липні.
Також, згідно довідки в.о. заступника начальника установи з ЛПР ХВК УДПтС України в Херсонській області засуджений ОСОБА_7 знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом туберкульоз легень, лікування отримує в повному об'ємі та потребує подальшого лікування в умовах туберкульозної лікарні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що засуджений не довів свого виправлення, оскільки вину у вчиненні злочину згідно вироку суду визнав частково, що свідчить про те, що у вчиненому засуджений в повній мірі не розкаявся. Крім того, в період відбуття покарання на засудженого 19 разів накладалися стягнення за порушення умов відбуття покарання за неодноразове вилучення заборонених предметів, порушення розпорядку дня, грубість до адміністрації установи та інші порушення, за які на засудженого накладалися стягнення у виді доган, суворих доган, поміщення в ДІЗО, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_7 таким, що не довів своє виправлення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання і доводи його апеляційної скарги, ці висновки не спростовують, оскільки останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення та потребує подальшого контролю з боку адміністрації установи виконання покарань.
Відтак, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм кримінального законодавства чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому підстав для зміни чи скасування ухвали - не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 21 вересня 2015 року щодо нього - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
________________ _______________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно,
Суддя: ОСОБА_2