11.12.2015
№ 664/1067/15-ц
11 грудня 2015 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
в складі: судді Бойко В.П.,
при секретарі Сорока М.С.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5
представник 3 особи ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 сільради Цюрупинського району Херсонської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності в порядку спадкування, 3 особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 із вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за законом-
встановив:
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги та пояснила, що 30.06.2005 року у м.Цюрупинську помер її дідусь ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у с.Підстепне Цюрупинського району Херсонської області, вул.Жовтнева, 59. На час смерті вона проживала із дідусем, доглядала його та поховала. ОСОБА_8 склав заповіт, посвідчений 02.03.2004 року секретарем Підстепненської сільради, який на час смерті не змінено та не скасовано. Вона прийняла спадщину, оскільки проживала на день смерті із померлим та подала заяву про прийняття спадщини у нотконтору. При оформленні документів у нотаріуса з'ясувалось, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Окрім того, в заповіті допущено помилку в прізвищі - замість "Симонова" вказано помилково "Сімонова". Просить фстановити факт належності їй заповіту ОСОБА_8, померлого 02.03.2004 року, та визнати за нею право власності на вказаний будинок з господарськими та побутовими спорудами.
Представники позивача позов підтримали.
Представник відповідача позов ОСОБА_1 визнала.
3 особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору позов ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що він є рідним братом померлого ОСОБА_8 Спірний будинок був збудований ОСОБА_9 та ОСОБА_10. З середини 70 років у будинку проживав він та ОСОБА_8 28.01.1980 року померла ОСОБА_9, 19.12.1992 року року ОСОБА_8 Жоден із спадкоємців заяву до нотконтори не подавав. Після їх смерті у спірному будирнку проживав він - ОСОБА_5 та брат ОСОБА_8 і вони фактично прийняли спадщину, вступивши в управління та володіння майном у встановлений законом шестимісячний строк. Майже всі обов'язки по утриманню будинку він виконував сам. Вважає, що після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 спадкоємцем першої черги є він, оскільки фактично за будинком доглядав тільки він. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити та визнати за ним право власності на 1/6 частину спірного будинку після смерті ОСОБА_9, та на 1/3 частину спірного будинку після смерті ОСОБА_10
Представник 3 особи вимоги ОСОБА_5 підтримала.
ОСОБА_1 та її представники заперечили проти заявлених вимог 3 особи. Представник відповідача ОСОБА_7 сільради позов ОСОБА_5 не визнала, просила в його задоволенні відмовити.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що є сусідом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 протягом 15 років проживала з ОСОБА_8 до його смерті. Щодо заповіту нічого йому не відомо.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що їй відомо про наявність заповіту на ОСОБА_1, який був складений ОСОБА_8 Водночас коли останній отримав за заповітом даний будинок від свого батька ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що після смерті матері ОСОБА_9, роботу по будинку виконував ОСОБА_5 Після смерті батька фактично утриманням будинку займався ОСОБА_8 Коли вони зібралися сім'єю, то всі дійшли згоди, що в будинку залишиться проживани ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_14 суду надала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_13
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він є племінником 3 особи - ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_9 в будинку проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_8 Поточним ремонтом будинку займався ОСОБА_5, окільки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 мали поганий стан здоров'я.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона є рідною племінницею ОСОБА_5 До 1980 року вона щоліта приїжджала до ОСОБА_9, в тому числі і після її смерті, а саме до 1992 року, але за час її присутності там, вона ніколи не бачила ОСОБА_1 і не була з нею навіть знайома.
Свідок ОСОБА_17, суду показала, що з 2002 року вона працювала секретарем Підстепненської сільради. У 2004 року році ОСОБА_8, будучи працезданим та усвідомлюючи свої дії, склав заповіт на ОСОБА_1 Окрім ОСОБА_1 з ОСОБА_8В, ніхто не проживав у спірному будинку. Через 6 місяців після смерті ОСОБА_8 до сільради із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5, але вона йому повідомила про наявність заповіту на ОСОБА_1 , жодних зауважень чи претензій не надходило до цього часу. Померлі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 побудували ОСОБА_5 окремий будинок поруч із спірним. При складанні заповіту вона як секретар сільради використовувала свідоцтво про народження ОСОБА_1 для вірного написання анкетних даних, але свідоцтво було на російскій мові і вона зробила переклад самостійно без перекладача, що і призвело до помилки у написанні прізвища.
Заслухавши пояснення сторін, 3 особи, їх представників, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позом ОСОБА_18 належить задовольнити, а у задоволенні вимог 3 особи ОСОБА_5 відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2005 року у м.Цюрупинську помер її дідусь ОСОБА_8В.(св-во про смерть І-КГ №009218). ОСОБА_8 склав заповіт, посвідчений 02.03.2004 року секретарем Підстепненської сільради, який на час смерті не змінено та не скасовано, яким все належне йому майно він заповів ОСОБА_1 Відповідно до довідки №534 від 25.12.2014 року ОСОБА_7 сільради Цюрупинського району Херсонської області посвідчення даного заповіту проводилось на підставі свідоцтва про народження ОСОБА_19, яке виготовлено російською мовою. Відповідно до довідки ОСОБА_7 сільради Цюрупинського району Херсонської області №420 від 06.11.2014 року згідно погосподарської книги №1 власником житлового будинку у с.Підстепне, вул.Жовтнева, 59 є померлий ОСОБА_8 ОСОБА_9 померла 28.01.1980 року, ОСОБА_10В, помер 19.12.1992 року. Факт наявності та чинності заповіту встановлено витягом зі спадкового реєстру за інформаційною довідкою №41144445 від 06.08.2015 року. Відповідно до довідки №173 від 31.03.2015 року померлий ОСОБА_8 був опікуном ОСОБА_1, проживав та був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1. Наявна завірена копія заяви ОСОБА_8 , якою він надає дозвіл на реєстрацію ОСОБА_1 у її домогосподарстві.
Суд також враховує довідки ОСОБА_7 сільради №593 від 25.11.2015 року відповідно до якої з 1977 року та по даний час ОСОБА_5 зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2. Довідка №617 від 07.12.2015 року підтверджує те, що згідно погосподарської книги 2001-2005 року ОСОБА_7 сільради, будинок по вул.Жовтнева, 59 в с.Підстепне Цюрупинського району числиться за ОСОБА_8 і разом з ним проживали на той час і проживають і зараз ОСОБА_1 та ОСОБА_20.
Згідно п. б ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ст.259 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Крім того, відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення… Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст.380 ЦК України житловий будинок може бути об'єктом права власності фізичної особи.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.
Виходячи з наведеного суд приходить до такого висновку. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_8 Заповіт не змінено та не скасовано. Показами свідків встановлено, що ОСОБА_5 допомагав померлому, але встановлено, що ця допомога по господарству мала поточний характер та не була пов'язана ізспільним володінням спірного будинку. Факт постійного проживання 3 особи із спадкодавцями на момент їх смерті також не знайшов своє підтвердження, оскільки дані обставини спростовуються довідками ОСОБА_7 сільради, зокрема довідками від 07.12.2015 року та 25.11.2015 року. Таким чином, періодична допомога померлим не є підставою визнання того, що ОСОБА_5 постійно проживав із спадкодавцями ОСОБА_21 та ОСОБА_10 на момент їх смерті та у передбаченому законом порядку вступив в управління та володіння спадковим майном. Суд приходить до висновку, що фактичного прийняття спадщини ОСОБА_5 не відбулося, оскільки він не довів належними
доказами факт прийняття спадщини - його пояснення щодо цього спростовані вищевказаними довідками ОСОБА_7 сільради Цюрупинського району Херсонської області, відомості в яких у сукупності мають послідовний характер та узгоджуються між собою. З цих підстав, враховуючи наявність діючого, не зміненого та не скасованого заповіту, спадкування в даному випадку має бути відбуватись за заповітом.
Окрім того, суд вважає, що при складанні заповіту, при його посвідченні було допущено помилку в написанні прізвища ОСОБА_1, отже її вимоги про встановлення факту належності заповіту обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі, а вимоги ОСОБА_5 слід залишити без задоволення з причин їх необгрунтованості.
Керуючись ст..ст. 10,60, ч.3 ст.209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 380, 1216, 1217, 1223, 1268 суд
в и р i ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту, складеного ОСОБА_8, 02.03.2004 року та посвідченим секретарем Підстепненської сільради 02.03.2004 року за реєстровим №05.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами у с.Підстепне Цюрупинського району Херсонської області вул.Жовтнева, 59, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого 30.06.2005 року.
В задоволенні вимог 3 особи, що заявляє самостійні вимоги на премет спору - ОСОБА_5 - відмовити за необгрунтованістю.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.
Суддя В.П.Бойко
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2015 року