02.12.2015
Справа № 2/489/3092/15
Іменем України
2 грудня 2015 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Спінчевської Н.А.,
при секретарі - Ковальовій С.В.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позивачка вказує, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. 28 березня 2006 року шлюб було розірвано. Вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зараз син є студентом Готельної школи. Матеріальної допомоги на утримання сина відповідач не надає.
Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина, на його навчання у розмірі 1/4 частини його заробітку до закінчення строку навчання.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач проти позову не заперечував, визнав позов в повному обсязі. Пояснив суду, що він має на утриманні неповнолітню доньку семи років від іншого шлюбу.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірвано 28 березня 2006 року. Сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки про навчання від 27 лютого 2015 року ОСОБА_4 в навчальному році 2014/2015 є студентом другого курсу Готельної школи м. Пльзень, спеціалізація кухар-офіціант.
Відповідно довідки від 29 вересня 2015 року ОСОБА_4 навчається в Готельній школі з 1 вересня 2013 року, закінчення навчання 30 червня 2016 року.
Згідно з ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Таким чином, однією із обов'язкових умов надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними дітям матеріальної допомоги.
Зі змісту ст. ст.200,182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також інші питання, що відносяться до матеріального забезпечення сторін.
Згідно довідки Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24 листопада 2015 року відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в головному управління Пенсійного фонду в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років.
Як пояснив в судовому засіданні відповідач, він має на утримані малолітню доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
З відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 1 жовтня 2015 року, на весь час навчання сина до закінчення його навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 1 жовтня 2015 року на весь час продовження навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.А. Спінчевська