Справа № 473/4544/15-ц
іменем України
"11" грудня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій вказала, що 26 жовтня 2003 року у Іршиківській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, актовий запис №4. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - доньку Світлану ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Катерину ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Причиною розпаду сім'ї є те, що сторони виявилися різними людьми зі своєрідними характерами, через що між ними постійно виникали сварки та непорозуміння, відсутні почуття поваги та любові, відсутні нормальні відносини. В зв'язку з цим позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, від неї надійшла заява, в якій вонан просить слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких причин.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби взаємодопомоги, що передбачено ст.55 СК України.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ст.56 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
В судовому засіданні було встановлено, що 26 жовтня 2003 року у Іршиківській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, актовий запис №4. (свідоцтво про шлюб 1-БВ №078133, видане 26 жовтня 2003 року). Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - доньку Світлану ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Катерину ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони проживають окремо з серпня 2015 року, спільне господарство не ведуть, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
За такого, враховуючи характер відносин, що склалися між сторонами, відсутність взаєморозуміння між ними, суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 487 грн.20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 26 жовтня 2003 року у Іршиківській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області, актовий запис №4 - розірвати.
Після набрання рішенням суду законної сили присвоїти прізвища: позивачу ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 487 гривень 20 копійок судового збору на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.М. Ротар