Справа № 127/3346/15-ц Провадження № 22-ц/772/3014/2015Головуючий в суді першої інстанції Венгрин О. О.
Категорія 23 Доповідач Нікушин В. П.
07 грудня 2015 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нікушина В.П.,
суддів Сало Т.Б., Луценка В.В.,
за участю секретаря Торбасюк О.І.,
за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця», товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» про визнання договорів оренди недійсними, за апеляційними скаргами ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2015 року, ухвалене по даній справі,
ОСОБА_4 звернулась в суд з вказаним позовом до ОСОБА_5 товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця» (надалі ТОВ «Рента-Вінниця»), товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» (надалі ТОВ «Міратех Корпорація»).
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 У період шлюбу вони побудували нежитлове офісне приміщення площею 264 кв. м. по АДРЕСА_1, яке є їх спільною сумісною власністю.
В жовтні 2014 року вони з ОСОБА_5 припинили спільне проживання, без розірвання шлюбу та розподілу майна. В лютому 2015 року їй стало відомо, що ОСОБА_5 14.10.2014 року без її згоди, як співвласника, уклав договір оренди офісного приміщення з ТОВ «Рента-Вінниця». В подальшому ТОВ «Рента-Вінниця» уклало 23.12.2014 року договір оренди цього ж приміщення з ТОВ «Міратех Корпорація».
Названі договори оренди порушують її права та суперечать вимогам ст. 65 СК України про те, що дружина та чоловік розпоряджаються об'єктом права спільної сумісної власності за взаємною згодою, оскільки вони укладені без її згоди і тому вона поставила питання про визнання цих договорів недійсними та про зобов'язання ТОВ «Міратех Корпорація» повернути офісне приміщення ТОВ «Рента-Вінниця», яке в свою чергу зобов'язати повернути ОСОБА_5.
Рішенням суду позовні вимоги задоволені, але з ним не погодились відповідачі ОСОБА_5 та ТОВ «Міратех Корпорація» і оскаржили його в апеляційному порядку з вимогою про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Оспорюючи законність оскаржуваного рішення ОСОБА_5 у своїй скарзі посилається на те, що суд під час вирішення спору не виконав приписів ч. 2 ст. 59 та ст. 212 ЦПК України про те, що обставини по справі мають бути підтверджені певними засобами доказування і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд першої інстанції визнаючи, договір оренди, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Міратех Корпорація» недійсним не оглядав його, обмежившись лише визнання факту укладення цього договору самим відповідачем ОСОБА_5
Не дослідивши цього договору, суд припустився помилки, визнавши нечинний договір недійсним. Вказаний договір був укладений на строк понад три роки і тому підлягав нотаріальному посвідченню.
На переконання ОСОБА_5, договір оренди офісного приміщення, укладений між ТОВ «Рента-Вінниця» та ТОВ «Міратех Корпорація» 23.12.2014 року взагалі не потребував згоди позивачки на його укладення і не міг бути визнаний недійсним з цієї підстави.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Міратех Корпорація» ґрунтуються на обставинах про те, що в ході розгляду справи були порушенні права цього товариства, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, оскільки в адресу товариства не були направлені повідомлення про час та місце розгляду справи, не направлялась судом і копія заяви позивачки про зміну позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_5, його представника та представника ОСОБА_4 перевіривши законність та обґрунтованість доводів апеляційних скарг, прийшла до наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про неповне з'ясування обставин по справі, що як наслідок призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, знайшли своє підтвердження і за наслідками тягнуть його скасування.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Міратех Корпорація» щодо порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження також, однак за своїми наслідками вони не вплинули на правильність вирішення спору.
Такі висновки ґрунтуються на обставинах, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що офісне приміщення по АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що презюмується, зважаючи на те, що воно набуте подружжям під час шлюбу. Згідно приписів ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного спільного майна подружжя, згода другого із подружжя має бути подана письмово. А оскільки, ОСОБА_4 такої письмової згоди на передачу ОСОБА_5 офісного приміщення в оренду не давала, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані договори оренди є недійсними.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до частини 1-ї ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.
Так визнаючи недійсним договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 14.10.2014 року укладений між ОСОБА_5 та товариством обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця», суд пославшись на положення частини 1-ї ст. 61 ЦПК України, обмежився лише визнанням відповідачем факту укладення цього договору. Однак даний факт не оспорювався. Підставою визнання цього договору недійсним є недотримання вимог цивільного і сімейного законодавства, що регулює відносини пов'язані з здійсненням права спільної сумісної власності. З'ясування цих обставин та дотримання вимог законодавства при укладенні оспорюваного договору можливим було при дослідженні цього договору. В ході розгляду справи, представником позивачки заявлялось клопотання про витребування цього договору у відповідачів, однак суд обмежив виконання цього клопотання лише вимогою до ОСОБА_5 і розглянув справу не дослідивши оспорюваного договору.
Оспорюваний договір був наданий відповідачем ОСОБА_5 при подачі апеляційної скарги, запитаний ним в ТОВ «Міратех Корпорація». В ході апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до ст.3.1 договору оренди №1 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Рента-Вінниця» строк оренди офісного приміщення за адресою АДРЕСА_1 розпочав свій перебіг з дня підписання сторонами акту приймання передачі об'єкту оренди та закінчується 14 вересня 2018 року. Ст.8.3.1. Договору передбачається, що дія договору припиняється у разі закінчення строку оренди. ОСОБА_5 підтвердив, що вказаний договір між ним та ТОВ «Міратех Корпорація» було укладено саме до 14 вересня 2018 року.
За таких обставин за приписами частини 2-ї ст. 793 ЦК України такий договір підлягав нотаріальному посвідченню, а також відповідно до ст. 794 ЦК України реєстрації підлягало і право користування об'єктом нерухомого майна. Оспорюваний договір нотаріально посвідчений не був і є неукладеним, оскільки, відповідно до частини 3-ї ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його посвідчення.
За правилами частини 1-ї ст. 220 ЦК України недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору тягне за собою його нікчемність.
Отже, вимога про визнання договору оренди №1 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Рента-Вінниця» є не коректною. Вимога ж про встановлення нікчемності правочину підлягає судовому розгляду в разі відповідного спору. Нікчемність договору оренди ОСОБА_5 не оспорюється. За таких обставин ОСОБА_4 не позбавлена можливості звернення до суду з вимогою про застосування наслідків нікчемності правочину без визнання його таким в судовому порядку. При цьому слід врахувати, що нерухоме майно перебуває у користуванні третьої особи, в даному випадку у ТОВ «Міратех Корпорація», яка не є стороною цього оспорюваного договору.
За договором оренди, укладеним між ОСОБА_5 та ТОВ «Рента-Вінниця» 14 жовтня 2014 року це товариство не набуло права користування та розпорядження офісним приміщенням по АДРЕСА_1, а відтак не мало права на укладення договору оренди цього ж приміщення з ТОВ «Міратех-Корпорація», для якого також було це очевидним, адже копія нікчемного договору оренди була надана при укладенні договору оренди між цими товариствами.
Отже за наслідками, оспорюваний договір оренди №52М/1214, укладений 23.12.2014 року між ТОВ «Рента-Вінниця» та ТОВ «Міратех-Корпорація» не може вважатись легітимним. Його існування в подальшому може бути перешкодою для відновлення прав співвласників на передане в оренду нерухоме майно. Суд першої інстанції, ухваливши в цій частині по суті правильне рішення, однак не навів обставин, за яких він прийшов висновку про недійсність правочину.
А тому, за наведених обставин, на підставі ст.ст. 63, 65, 68 СК України ст.ст. 215, 216, 369, 640, 793, 794 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області,
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2015 року ухвалене по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця», товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» про визнання договорів оренди недійсними, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця», товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» про визнання договорів оренди недійсними задовольнити частково.
Договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 №52М/1214 від 23.12.2014 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця» та товариством з обмеженою відповідальністю «Міратех-Корпорація» визнати недійсним.
В задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 №1 від 14.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та товариством обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця» відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Вінниця» та товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Корпорація» судові витрати в рівних частках по 1000 грн. з кожного на користь ОСОБА_4 та по 81, 20 грн. судового збору на користь держави.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: