Справа № 127/25391/15-ц
Провадження № 2/127/7593/15
09.12.2015 м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Волошина С.В.
при секретарі Тонкопій Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 05.11.2015 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстровано 08.07.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 08.07.2003 року зроблено запис №1122.
Позовна заява мотивована тим, що спільне життя подружжя не склалося через відмінність поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння. Всі спроби подружжя примиритися закінчувалися черговою сваркою. Постійні сварки та скандали неодноразово відбувалися в присутності малолітньої дитини подружжя. Такі стосунки між чоловіком та дружиною можуть вплинути на психіку дитини, в подальшому негативно сформувати його погляди на життя, на сімейні відносини. На неприпустимість вияснення відносин у присутності дитини позивач неодноразово звертала увагу відповідача, проте її зауваження були залишені відповідачем без уваги. З часом відносини подружжя ставали все гіршими, в результаті чого позивач дійшла висновку, що розлучення - єдиний вихід для подружжя побудувати щасливе життя окремо один від одного та зберегти нормальне бачення про сім'ю їх спільної дитини.
Позивач не має бажання в подальшому проживати з відповідачем однією сім'єю. На її думку, відновити сімейні стосунки неможливо та недоцільно, оскільки кожен з подружжя має право на створення нової сім'ї, сімейний затишок та облаштування особистого життя за власними поглядами та переконаннями. У зв'язку з цим позивач вважає, що відносини подружжя налагодити не вдасться, шлюб носить формальний характер, вважає збереження шлюбу неможливим та недоцільним, на примирення та відновлення подружніх відносин позивач не згодна, подальше збереження шлюбу з відповідачем суперечить її інтересам.
Від шлюбу у подружжя є малолітня дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив справу розглядати без його участі.
Враховуючи зазначені обставини, зважаючи на зміст заяв позивача та відповідача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність сторін по справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В ході дослідження позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом, відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України, з'ясовано фактичні взаємини подружжя, а також те, що подана до суду позовна заява відповідає дійсній волі позивача та відповідача, їх бажання розірвати шлюб є істинним та добровільним.
Згідно п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін.
Досліджуючи вказані обставини, суд зважає на те, що фактично шлюбні відносини між сторонами по справі припинено, шлюб між сторонами фактично розпався, існує формально, ведення спільного господарства припинено, подальше збереження шлюбу є неможливим та недоцільним і суперечитиме інтересам сторін, тому шлюб між сторонами слід розірвати, а позов - задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи наведене, з відповідача користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 487,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «Хлівняк»), ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстровано 08.07.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 08.07.2003 року зроблено запис №1122.
Після реєстрації розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище "Обревко".
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати у виді судового збору в розмірі 487,20 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: